Зміна клімату все більше впливає на життя міст: спека, зливи, затоплення — це реальність, з якою сьогодні стикаються міста у всьому світі. Водночас це стимул для дій: міста впроваджують нові просторові, соціальні та стратегічні рішення, що підвищують якість життя та захищають мешканців. На форумі Energy Cities представники муніципалітетів поділилися своїм досвідом адаптації до нових викликів. Розповідаємо про 4 європейські приклади, які можуть надихнути на зміни.
Інфраструктурні рішення: як охолодити місто
У французькому Безансоні міська влада зіткнулася з перегрівом міських площ — температура асфальту в центрі сягала 60 °C. Щоб зменшити теплове навантаження, площу перепроєктували: висадили дерева, застосували водопроникні покриття та додали затінок для відпочинку. Крім того, у місті почали трансформувати шкільні подвір’я на озеленені простори з природними матеріалами, залучаючи до цього учнів. Такі інтервенції не тільки знижують температуру, а й формують екологічну культуру в дітей.
Адаптація на рівні стратегії
Іспанське місто Більядеканс реалізує кліматичну політику через просту формулу: 3-30-300. За цією стратегією кожен мешканець має бачити з вікна щонайменше 3 дерева, жити в районі з 30% крон дерев і мати не більше 300 метрів до найближчої зеленої зони. Крім того, під час хвиль спеки активується мережа «охолоджених просторів» — це бібліотеки, культурні центри, адміністративні будівлі, куди можуть прийти найуразливіші групи населення. Ці локації спеціально позначають у місті, щоб їх було легко знайти.
Залучення мешканців для міської стійкості
У Клермон-Феррані створили “Альянс за трансформацію” — платформу, де громадськість, уряд та бізнес об’єднуються для допомоги під час спекотних хвиль. Альянс організовує притулки, під час спеку координує волонтерів, створює тіньові зони й вирішує потреби літніх людей та інших вразливих груп. Міська влада наголошує, що адаптація до клімату має стати частиною соціального договору, а не лише технічним рішенням .
У Марселі запровадили проєкт Cool Noons — мережу “охолоджувальних маршрутів”: тіньові пішохідні траси з інтегрованими фонтанами та зеленню. Маршрути розроблені через воркшопи з мешканцями та громадськими організаціями та включені в міський план. Крім того, створена інтерактивна мапа міських “охолоджених зон” для легкого доступу мешканців під час спеки.
Львів: адаптація через Майстерню міста
У Львові прикладом адаптації до зміни клімату є ініціатива «Майстерня міста». У співпраці з мешканцями тут реалізують ідеї озеленення прибудинкових територій, створення мікрогрядок, облаштування зон відпочинку з тінню та водою. Такі рішення роблять простір більш стійким до спеки, підвищують комфорт і формують спільну відповідальність за довкілля.
Міста адаптуються по-різному: десь це стратегія на загальноміському рівні, десь — інфраструктурне втручання або співпраця з мешканцями. Але всі ці підходи мають спільну мету — створити простір, де комфортно, безпечно й стійко жити. І кожна така зміна — це ще один крок до міста, що краще витримує виклики клімату.