Міський «острів тепла» – так називають ефект, коли міська забудова суттєво нагріває повітря і поверхні порівняно з околицями. Через глобальне потепління та частіші хвилі спеки ця проблема стає дедалі актуальнішою. У Львові довго не було детальних досліджень цього явища, доки Інститут міста спільно з науковцями не здійснив перше комплексне вивчення МТО у 2024 році. За допомогою супутникових даних та польових вимірювань було проаналізовано температури поверхні й повітря в різних районах, визначено зони найбільшого перегріву та напрацьовано рекомендації щодо зменшення впливу теплового острова. Результати представили громадськості на міському фестивалі «Майстерня міста», під час якого висадили кілька експериментальних «кишенькових парків».
Вплив на міський клімат
Результати показали, що щільно забудовані райони Львова суттєво нагріваються влітку. За даними супутникової зйомки, в спекотний день температура поверхні в місті сягала ~44 °C, тоді як на зелених околицях була близько 15 °C. Центр міста залишається теплішим навіть після заходу сонця: пізно ввечері (~21:00) на площі Ринок повітря мало ~25 °C, тоді як за містом було ~20 °C. Таке накопичення тепла посилює дискомфорт і ризики для здоров’я під час спеки. Крім того, зростає навантаження на енергосистему – кондиціонери змушені працювати довше. Отже, міський тепловий острів – це не лише питання комфорту, а й безпеки та здоров’я містян.
Роль зелених зон у зниженні температур
Зелені насадження відіграють ключову роль у природному охолодженні міста. Рослинність дає тінь і випаровує вологу, завдяки чому поруч стає прохолодніше. У Львові це підтверджують вимірювання: вранці температура поверхні у щільно забудованому кварталі була на 11 °C вищою, ніж у великому парку (Знесіння). Вдень контраст ще більший – площа Ринок нагрілася до ~32 °C, тоді як у затіненому деревами парку «Високий Замок» було ~22 °C. Отже, парки, сквери і навіть окремі дерева відчутно знижують температуру навколо. У щільній забудові кожна зелена «оаза» покращує мікроклімат району. Розширення мережі зелених просторів – від скверів і алей до зелених дахів – є одним з найефективніших способів боротьби з перегрівом.
Планування вулиць та публічні простори
Містобудівні особливості Львова також впливають на формування теплового острова. Вузькі вулиці й суцільна забудова історичного центру ускладнюють провітрювання. До того ж центр розташований у низині (долина Полтви), оточеній пагорбами, що створює «чашу», де застоюється нагріте повітря. В результаті центральні квартали накопичують надлишок тепла. Важливу роль відіграють і міські матеріали: асфальт, бетон, темні дахи поглинають і утримують тепло, нагріваючись набагато сильніше за ґрунт чи рослинність. Наприклад, чорна бітумна покрівля або великий асфальтований майданчик можуть бути на 6–10 °C гарячішими за сусідню світлу чи зелену поверхню. Дослідження визначило низку «гарячих точок» Львова – локацій з максимальною температурою. Це історичний центр міста, густо забудовані комерційні райони (наприклад, проспект Чорновола), привокзальна зона, великі промислові території (ЛАЗ, «Рясне-2»), а також великі асфальтовані площі на кшталт парковок біля торгових центрів. Саме в цих місцях поєднання щільної забудови, твердих покриттів та мінімуму зелені призводить до найбільшого перегріву. Необхідно фокусуватися на їх переплануванні та озелененні – висаджувати дерева вздовж вулиць, облаштовувати тіньові навіси, застосовувати світлі відбивні матеріали тощо.
Рішення та «Майстерня міста»
Отримані дані дослідження вже лягли в основу практичних кроків. Зокрема, в межах ініціативи «Майстерня міста» у найбільш ущільнених районах створено «кишенькові парки» – малі острівці зелені. Пілотні озеленені ділянки показали реальне зниження температури поверхні та більш комфортні умови в оточенні. Також наукові результати підкріплюють інші рішення: висадження дерев на перегрітих вулицях, озеленення фасадів («зелені стіни»), впровадження світлих або зелених дахів замість темних покриттів. Усі ці заходи мають зробити міське середовище більш стійким до спеки на основі доказових даних.
Детальніше з результатами можна ознайомитися у повному дослідженні – воно містить карти, показники та рекомендації: https://www.researchgate.net/publication/392093838_URBAN_HEAT_ISLAND_EFFECT_AND_ITS_INFLUENCE_ON_TRANSFORMATIONS_IN_LVIV
Висновки
Боротьба з ефектом «острова тепла» – важливий напрям забезпечення кліматичної стійкості Львова. Поєднання озеленення міста та кліматично орієнтованого планування дозволить знизити температурний стрес і підвищити комфорт для мешканців. Інститут міста запрошує експертів і активних львів’ян до спільного пошуку рішень, як зробити наше місто більш стійким до кліматичних викликів. Лише разом громада і влада зроблять Львів комфортним і стійким до спеки, на шляху до кліматично нейтрального 2050.