fake cellini watchesYou have been driving with us every year since 1989 - but your life is determined by business in a hurry and above all by watches.

Інститут міста | РОЗВІЮВАННЯ ФЕЙКІВ ПРО КРЕМАТОРІЙ - Інститут міста
24 Червня 2020 | Якість життя

РОЗВІЮВАННЯ ФЕЙКІВ ПРО КРЕМАТОРІЙ

Споживання медійного контенту призводить до утворення «інформаційної бульбашки», яка охоплює людину та впливає на її сприйняття світу. Останнім часом у Львові на порядок денний постала тема побудови крематорію. Чи потрібно це Львову? Які дії управлінців? Що пишуть львівські медіа?

Команда Інституту міста дослідила тези на веб-порталах та сформувала 5 міфів про альтернативну форму біопоховання та крематорій у Львові.

Для кращого аналізу міфів буде додано позначки:
правда
маніпуляція
неправда

Міф 1. Кремація – цілковита заміна традиційному похованню
Неправда. Кремація визначається як альтернативна форма до традиційного поховання. Волевиявлення на кремацію є добровільним та підтверджене проєктом Закону України № 8248 від 05.04.2018. У ньому ж біопоховання трактується як «вид поховання з матеріалів, які розкладаються протягом 5-ти років, а місце розташування не містить намогильних споруд, а облаштовується інформаційною табличкою». Тобто прах померлого зберігається у колумбаріях з підписом і кожен бажаючий може прийти на провідини ближнього.

У світі наявні й інші альтернативні форми біопоховання: компостування тіла, ресомація тощо. Сама ж кремація є найбільш поширеною формою біопоховання: у Європі діє близько 14 тис. крематоріїв, в Україні – 3 крематорії (Київ, Одеса, Харків), а – 4 – у Дніпрі – на стадії проектування.

Що цікаво, у Словнику Кембридж поховання визначається як закопування або ж спалення тіла померлого. Тобто кремація вже певний період часу визначається як послуга, якою людина може скористатись або не скористатись.

Міф 2. У Львові не досліджений запит на біопоховання та крематорій
Неправда. Ще 2019 року команда Інституту міста спільно з «Соціоінформ» провели репрезентативне дослідження, опитавши 1 200 осіб, віком від 18 років і старше. Гранична теоретична похибка репрезентативності вибірки не перевищує 2,9%.

В опитуванні досліджувалось 3 блоки запитань:

  1. ставлення до біопоховання загалом;
  2. ставлення до будівництва крематорію у Львові;
  3. рівень готовності скористатись послугою «кремація тіла».

Згідно з основними результатами опитування, бачимо:

  • кожен другий – 51,1% серед чітко визначених – позитивно ставиться до впровадження біопоховання (показник вищий серед чоловіків (56,1%), ніж серед жінок (46,9%);
  • 51% підтримує побудову крематорію у Львові (55% чоловіків & 47% жінок)
  • 44%, серед визначених, скористались би альтернативним видом поховань. З них, 27,3% – точно б скористались, а 17,1% – скоріше б скористались.

Зважаючи на високий рівень релігійності львів’ян, ці показники є вагомою підставою вважати, що «мешканці готові – влада може не зволікати». Наприклад, один учасник дослідження сказав локанічно і влучно: «Досить говорити про крематорій, потрібно вже будувати».

Нагадаємо, що наша команда також висвітлила детальну тематичну статтю із «підтвердженими/спростованими» гіпотезами, з якою можна ознайомитись тут.

Міф 3. Побудова крематорію – це породження корупції
Маніпуляція. Адже для муніципалітету організація нового кладовища та його утримання є одним з найбільш проблемних питань. З огляду на статистичний звіт Держстату, Львівська область (41од.) посідає 3 місце, поступившись Закарпатській (61од.), Київській (52од.), Харківській (45од.) областям, щодо потреби у забезпеченні нових місць для поховань. Тож можливість збудувати крематорій вирішує питання із збереженням земельних ділянок, а також дозволяє залучати інвестиції ззовні.

Наприклад, у країнах Європи поширена практика створення крематоріїв публічно-приватної форми власності як приклад партнерства між муніципалітетом та бізнесом. Так, у місті Марібор (Словенія) частка співфінансування крематорію муніципалітетом становить 60%, у місті Софія (Болгарія) – 20%, а у Бухаресті (Румунія) крематорій взагалі функціонує як асоціація приватників.

Міф 4. Кремація тіла дорожча, ніж традиційне поховання
Неправда. Найменший набір послуг традиційного поховання у Львові коштує ~8-9 тис. грн., водночас послуга кремування у Києві коштує близько 4 тис. грн., з яких сама кремація вартує 445 грн. Наприклад, вартість біопоховання у Дніпрі, з транспортними витратами до Харкова, становить від 7 до 9 тис. грн. (послуги кремації, бригади, подушка, гроб, транспортування).

Статистичні дані від Держстату демонструють, що за рік часу у Львівській області середня ціна за поховання зросла на 27% (з 5,5 тис. до 7 тис. грн.), що передусім пов’язано із запитом на нові місця. А ось у Одеській області ціна знизилась аж на 42% (з 8 763 до 5 049 грн.). Цікаво, що результати соціологічного опитування демонструють: чим менший рівень доходу у людини, тим більшою мірою вона підтримує традиційне поховання. Апріорі команда дослідників припускала, що люди з вищим рівнем доходів будуть більшою мірою схильні підтримувати традиційне поховання як більш дорогу послугу.

Міф 5. Церква проти альтернативного виду поховання – кремації
Маніпуляція. Тут ми не здійснюємо вторинного аналізу біблійних текстів, але послуговуємось висловами священників, які представляють різні конфесії та декларують публічно позицію з релігійного письма. З огляду на це, спостерігаємо що греко-католицька церква є більшою мірою лояльна до кремації, ніж православна. Здебільшого твердження священників зведені до фрази із Святого Письма: «… [людино – ред.] …бо ти порох, і до пороху вернешся». Тобто біблійне письмо – не забороняє (!) альтернативних форм поховання, проте зауважує кілька важливих моментів: 1) перевагу традиційному похованню надається через бажання вшанування тіла; 2) людина може сама обирати спосіб свого поховання; 3) як зазначають певні священнослужителі, людина повинна бути похована на кладовищі (колумбаріях), але не у громадських місцях.

Зауважимо, що дослідження підтверджує процес секуляризації населення: конфесійна приналежність львів’ян не впливає на їхнє ставлення до біопоховання: різниця між тими, хто відвідує православну і тими, хто відвідує греко-католицьку церкву становить майже 4% (50,6% vs 46,7%).

А правда полягає в тому, що рішення щодо побудови крематорію приймається залежно від генеральних планів забудов
Правда. Місцева влада самостійно приймає рішення щодо локації для побудови крематорію. Наприклад, у Дніпрі його розташування знаходиться майже в 1,4 тис. метрів від житлових зон. Рівень екологічності крематорію буде залежати від фільтрів, які встановлює підрядник на об’єкті. У середньому ціна побудови нового крематорію становить від 2 до 3 млн. євро.

Зауважимо важливий підрахунок: якщо площа ділянки, відведеної під місця традиційного поховання, визначається з розрахунку 0,24 га / 1000 осіб, що проживають у міській місцевості, то для організації поховання урн з прахом померлого ця норма становить 0,02 га / 1000 осіб.

Наша команда не впливає на думку інших, але дбає про рівень обізнаності з інформацією, яка ґрунтується на даних. Вибір за кожним із нас!

Джерела:
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання»
Державна служба статистики в Україні, 2018-2019 роки
Camdridge Dictionary. Definition “funeral”.