23 Червня 2021

Підсумки круглого столу “Про відповідальне батьківство у складних життєвих обставинах”

У п’ятницю 18 червня КУ Інститут міста  спільно із представниками громадських організацій, благодійних фондів, міських структур, поліції та депутатами ЛМР провели круглий стіл, під час якого обговорили питання розвитку відповідального батьківства у складних життєвих обставинах. 

Метою круглих столів є розуміння того, що ми можемо зробити в даний час, без залучення додаткових коштів. Це спільний пошук рішень, нових ідей та пропозицій разом із представниками влади та громадськості для зміни ситуації в певній сфері життя нашого міста. 

Директор КУ Інститут міста Олександр Кобзарев зазначає, що Львів прийняв стратегію “Місто – дружнє до дітей та молоді” та співпрацює з UNICEF у напрямі захисту та підтримки дітей. Статистика та цифри показують, що робота з дітьми та батьками ведеться, але проблема досі залишається. 

Ростислав Тимків – начальник управління Служби у справах дітей Львівської міської ради:  

“Сім’ї потрапляють у складні життєві обставини не тільки через шкідливі звички. Дуже багато випадків стаються і через низький дохід сім’ї. Важливо, щоби працювала певна система у місті і дитина з народження була в центрі уваги. Бо справжня робота – це витягнути сім’ю зі складних життєвих обставин, а не забрати дитину з сім’ї. І це  потребує комплексного вирішення та визначеної послідовності дій. Повинна працювати міждисциплінарна команда з різних державних і неурядових структур для виявлення порушень і створення плану виходу сім’ї з кризи. У нас на обліку з початку 2021 року перебуває 261 дитина”

Алла Горбач –  директорка Львівського міського центру соціальних служб «Між нами»

“Одноосібно один-єдиний центр не здатен з цим справитися. Наша практика роботи з дітьми показує, що коли ти не маєш належних життєвих принципів, цінностей і виховання та коли твоє дитинство травмоване – в майбутньому твоя сім’я також може не справитися із викликами. 

Нам потрібна спільна робота з кожною організацією для проведення стратегічної сесії, де ми б змогли  напрацювати програму розвитку відповідального батьківства. У процесі виховання важко побачити результат, але ми маємо сформувати нове покоління, яке буде вміти долати схожі проблеми”.

Орися Пецій – спеціаліст сектору розвитку освіти Департаменту гуманітарної політики ЛМР:

“Ми виросли в період, коли людина не була на першому місці. Зараз освіта повертається обличчям до людей. Ми плануємо ввести курс основи психології у школах, адже за даними опитувань, 49% батьків вважають, що для них насамперед важлива психологічна атмосфера в школі. До того ж, дуже багато дітей опиняються у складних життєвих обставинах через незнання і нерозуміння виходу з тієї чи іншої ситуації. 

Можна стверджувати, що на даний час діти починають розуміти свої проблеми та частіше звертатися до психолога. Це велика перемога”. 

Мар’яна Романяк – керівниця благодійного фонду Ridni:

“У 2020 році ми заснували Центр підтримки “Ridni” для сімей, що потрапили у складні сімейні обставини. Це найбільший проект, який ми розробили спільно з містом.  Суспільство має розуміти, що такі сім’ї існують і вони потребують нашої підтримки та допомоги. Ми повинні розуміти, що ці проблеми стосуються і нас. 

Ми працюємо з батьками і надаємо їм психологічну допомогу. У  нас працює гаряча лінія і наші психологи консультують сім’ї, які хочуть усиновити дітей.  Ми створили онлайн-школу по психологічній підтримці сімей і цей проект об’єднав понад 30 сімей з усієї України. Важливо популяризувати такі речі як усиновлення, підтримка патронатних сімей і розуміння цього у нашому суспільстві”.

Тетяна Капись  –  керівниця Відділу зв’язків з громадськістю Патрульної поліції Львівської області:

“Патрульна поліція першою реагує на будь-які виклики і дуже часто у нас виникало питання, що робити  з дітьми у вечірній час доби, коли державні органи в цей час не працюють. Сам механізм не налагоджений і має дуже багато прогалин, пов’язаних із відсутністю “Зелених кімнат” (ред. – “Кімната, дружня до дитини”) і поганою комунікацією з органами охорони здоров’я. 

3 2016 року працює шкільний офіцер поліції і саме Львів був експериментальним містом. Це показує дітям те, що присутність поліцейського у школі має бути не тільки тоді, коли є проблема. До нас надходить дуже багато звернень від дітей з різними питаннями. Нас це тішить, адже дитина розуміє, що поліцейський – це не каральний орган”. 

Мар’яна Кащак – виконавча директорка благодійного фондуЛьвівська освітня фундація”:

“Складні життєві обставини і безгрошів’я вартує вирізняти.  Для цього ми розробили систему профілактики на трьох рівнях. Перший – це підготовка до шлюбу та пологів, коли усі інститути суспільства повинні співпрацювати у цьому і сприяти парі. 

Другий рівень настає тоді, коли сім’я зіткнулася із певними проблемами –  алкоголізмом, насильством чи інвалідністю. Дитина ще не потрапила у складні обставини, але є певні “дзвіночки”, тому тут повинні втрутитися профільовані структури.

Третій рівень – це сім’ї, які перебувають на межі позбавлення батьківських прав. Це інший вид роботи. адже тут мова йде про створення альтернативних форм опіки. Усі спеціалізовані структури мають працювати і допомагати сім’ї успішно вийти з цієї ситуації”. 

Дмитро Колесник – депутат ЛМР:

“На мою думку, є два напрямки в тому, що вартує зробити. 

Перший – це створення окремого управління сім’ї при ЛМР, яке займається суто сім’ями. Ця структура має займатися підготовкою до відповідального батьківства та показувати певні приклади та норми. 

Другий – це робота із сиротами та дітьми, позбавленими батьківської опіки. Це важливо, адже ми втрачаємо з ними контакт ще на початках їхнього розвитку і тому, через це згодом утворюється порочне коло, коли дитина повторює помилки своєї сім’ї, яка переживала насильство чи інші неприємні ситуації”. 

Назарій Петрів – в.о. заступника з розвитку Львівського міського центру соціальних служб «Між нами»: 

“На мою думку, треба навчити тих, хто буде вчити. Наша підготовка до батьківства складається із трьох типів роботи – віддаленої, опосередкованої та рідної. Віддалена робота – це робота з усіма, хто вчить інших як працювати з сім’ями та підлітками. 

Опосередкована робота  – це робота з підлітками завдяки різним програмам. І безпосередня робота – це робота з сім’ями, які перебувають у кризових ситуаціях.Важливо вміти ділитися і поширювати цей досвід. 

90% проблем – це проблеми, пов’язані із ментальним здоров’ям, яке запустило проблему. Відтак, тут виникає потреба допомоги, але з  визначеними дедлайнами і межами”. 

Роман Прокопець – керівник Центру опіки сиріт. 

“Слова матері Терези – “Якщо хочеш спасти світ – піди додому і люби свою сім’ю”. Проблеми – це вже плоди того насіння, яке було посіяно, тому ми маємо пильнувати, яке зерно ми сіємо, щоб плоди були добрі”

Лілія Кузьмак – референт Комісії УГКЦ у справах родини і мирян:

“Карантин виявив проблеми, які були у сім’ях. На мою думку, вартує використовувати різні програми виховання і приготування подружжя до їхнього спільного життя та виховання дітей”. 

Валерій Веремчук  – депутат ЛМР: 

“Важливо донести до сучасного молодого покоління певні ідеї сім’ї. З мого досвіду можу стверджувати, що  різні фонди і колеги з ГО швидше реагують на проблемні ситуації, ані ж державні структури. Тому необхідно розробити певні концепції, які допомогли б нам співпрацювати разом”.

Христина Шабат – керівниця Центру гідності дитини при УКУ: 

“Ми точно знаємо середовища, де треба превентувати такі випадки і ми могли б працювати з ними.

У багатьох інтернатах немає психологів і психотерапевтів. На жаль, психологів часто сприймають як каральний орган у школі, адже, якщо ми маємо 800 дітей і одного психолога, тоді це стає професією для незручних дітей. Було б добре, якщо ми могли б прив’язувати ставку психолога не до одиниці школи, а до кількості дітей. Тоді одна школа мала б трьох-чотирьох психологів, які стежили за динамікою групи, могли більше працювати з окремими дітьми та батьками. 

Медикам також необхідна базова психологічна освіта або підвищення кваліфікації, адже вони єдині, хто контактує з дитиною від її народження. Відтак, медик може впливати на рівень насильства або допомогти батькам з депресією вийти з цього стану без зайвого втручання інших органів. 

З превентивних заходів ми також можемо використовувати твір “Як я провів літо?” як чудовий метод опитування дітей і розуміння того, як батьки проводять вільний час з дітьми. 

Потрібно працювати з дітьми над питанням толерантності, адже дуже часто цього бракує у класі чи у групах, де знаходяться діти з кризових сімей”. 

 

Ігор Леньо – старший науковий співробітник Інституту родини та подружнього життя УКУ: 

“У питанні відповідального батьківства важливу роль відіграє світоглядний момент. Інститут родини та подружнього життя при УКУ вже 20 років займається написанням освітніх програм та проведенням навчальних курсів для підлітків та молодих пар. Я вважаю, що необхідно запровадити курс про сім’ю для шкіл. Це допоможе нам доносити ідею відповідального батьківства”. 

 

Підсумки круглого столу

  1. Проблеми сімей у кризових ситуаціях є також і проблемою суспільства, тому важливо помічати такі ситуації та вчасно реагувати на них. Сусіди чи особи, які контактують з такими сім’ями повинні реагувати та інформувати про це відповідні органи. 
  2. Вартує працювати із соціальною рекламою та інформувати громаду, як саме та куди необхідно звертатися у випадках насильства чи інших проблем, з якими стикнулася дитина чи сім’я. 
  3. Необхідно створити спільну робочу групу з представників влади, депутатського корпусу, громадських організацій та профільних установ  для напрацювання дієвої програми відповідального батьківства.  
  4. Розробка системи шкільного психолога та закріплення певної кількості дітей за ним для кращого спостереження за динамікою групою і якісної роботи з дітьми та батьками, які потребують особливої уваги. Один психолог у школі розглядається як професія для проблемних дітей, а не робота з усіма школярами. 
  5. Збільшення кількості “Зелених кімнат” у Львові (“Кімната, дружня до дитини”) для забезпечення зручного простору для дитини, яка постраждала від насильства та можливості без психологічних травм опитати її. 
  6. Створення окремого управління сім’ї у ЛМР для розробки певних програм розвитку та допомоги сім’ям з метою превентування випадків, пов’язаних із кризовими ситуаціями. 
  7. Створення навчального курсу про основи сім’ї для школярів, який мав би на меті подання прикладів та ідей відповідального батьківства і здорових стосунків у сім’ї. 
  8. Подальше поширення ідей інклюзії та терпимості у суспільстві до дітей та сімей, які перебувають у кризових ситуаціях. 
  9. Популяризація діючих ініціатив у цій сфері – онлайн-школи БФ “Рідні”, проекту  “Шкільний офіцер поліції”, курсів Інституту родини та подружнього життя УКУ, проекту “Добрий сусід” від Львівської освітньої фундації і т.п.

Запис круглого столу – https://cutt.ly/kn80foj