30 Червня 2021

Підсумки круглого столу “Парки та зелені зони Львова”

Пандемія показала, що парки стали не просто місцем відпочинку, а «рятівниками», місцем оздоровлення для людей та зустрічей з друзями і колегами.  У нас виникає питання –  як зробити так, щоб парки були комфортними для мешканців, але не завдати при цьому непоправної шкоди природі? 

Тетяна Приходько, керівниця програми аналізу та досліджень Інститут міста, соціологиня та модераторка зустрічі:

“Результати соціологічних опитувань за 2019 рік демонструють, що 76% людей задоволені проведенням дозвілля, 7%  незадоволені, а 16% – задоволені і незадоволені однаковою мірою. 56% мешканців задоволені кількістю зон для відпочинку у місті. Водночас 15% незадоволені, тому ми маємо певний виклик і на основі нього маємо напрацьовувати рішення та пропозиції, а також залучати мешканців та інформувати їх про зміни у місті”.  

Олександра Сладкова, начальниця управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради:  

“2020 року ми провели дослідження  про парки міста. Результати є нерепрезентативними, проте демонструють, що займаються спортом кілька разів на тиждень і 10% респондентів проводять більшість своїх тренувань у парку, а для  40% потрібно більше можливостей для занять спортом у парку. 

31 % мешканців відвідує парк щодня, а 38% – кілька разів на тиждень. Щодо близькості парків, то 45% респондентів відповіли, що парк знаходиться в 5 хвилинах ходьби, а для 35% – до 10 хв пішки.

Найважливішими факторами у виборі парку, за даними опитувань, є наявність освітлення та громадських вбиралень, лавки, безпека та можливість побути у тиші, на природі. 

Найбільш відвідуваними парками є Стрийський парк, парк Івана Франка, Парк на Валах та Парк Культури, а найменш – парк Майорівка, Боднарівка, рекреаційна зона СКА та парк Кортумова гора. 

Ми розглядали ідею стратегії для парків на вищому рівні, адже створення наглядових рад для кожного парку Львова (а це 32 парки) трішки об’ємне рішення, яке завжди потребуватиме дуже багато часу. Я пропоную розробити суцільний проект реконструкції для кожного парку, який збере усі клаптикові проекти мешканців в одне цілісне бачення”. 

Олександр Молодий, Директор Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького

“Щоб люди відвідували парки треба, щоб там було цікаво. Якщо я просто хочу відпочити, то я не поїду десь далеко в центр, а відвідаю найближчий до себе.

У розвитку парків потрібно відштовхуватися від того, що хочуть люди. Є історичні парки, а є парки у районах, суто для відпочинку, для яких має бути розроблена абсолютно інша стратегія”. 

Оксана Марискевич, науковиця, Інститут екології Карпат:

“Функція парків  не полягає лише у привабленні відвідувачів. Ми не мусимо ставити за ціль зробити усі парки відвідуваними. Автохтонні території мусять орієнтуватися на місцевих мешканців, а не ставати ще одними парками для туристів. Можна розробляти проекти екологічних стежок на території заповідних фондів (такі як Білогорща).

Ми повинні у тих парках, які є відвідуваними, розробити максимально зручну інфраструктуру для мешканців. Але природа має мати можливість відпочивати, а особливо, від людей. Також нам варто мати чітко винесені межі кожного парку у Львові, адже наявні охоронні зони не дотримуються,  а адміністрація парків не має впливу на порушників”. 

Ольга Криворучко, архітекторка, Львів: 

“Одна сторона медалі – це візія та наповнення парку, а друга – це те, що парк є біологічним живим організмом, який потребує постійного догляду. Основне наповнення парку – це живі дерева і люди відвідують його для того, щоб побути із живою природою.  Якщо ми запихаємо у парк усе, щоб збільшити відвідуваність – ми можемо перенаситити його”.

Богдан Цюванник, підприємець у сфері парків та колишній адміністратор міського парку: 

“Аудиторією наших парків є мешканці і гості міста. Тому функції, які мають надавати парки, теж мають бути різними. На мою думку, наше завдання –  це зробити наші парки комфортними. Садівники у парках – це чудово, але також потрібно людину, яка буде відповідати за культурне наповнення парків та зможе залучити бізнес”.

Антон Коломєйцев, головний архітектор Львова: 

“У питанні парків завжди більше йдеться про їхнє утримання, аніж про створення чогось унікального. Нам не треба здивувати увесь світ унікальним дизайном лавок чи доріжок, а навпаки – створити унікальний зелений каркас.

Львів завжди вплітається у цей природний ландшафт. Тому львівське середмістя не є просто квадратним, але ще й поєднує Розточчя і Подільську височину. Це дуже важливо, адже я можу навести приклад міста Любляни, яке поєднує Швейцарію і Адріатичне море зеленою лінією міста через цивілізацію (а це всього 1,5 км). І влада міста намагається постійно сприяти озелененню для покращення середовища для тварин і перелітних птахів. 

Для парків важливо забезпечити необхідну інфраструктуру на основі доходу від бізнесу і важливо, щоб адміністрація  вміла управляти такими процесами.  Потрібно розвивати локальні парки для пішої доступності, а також вести перемовини із забудовниками для спільного розвитку садіння кущів та дерев у районах”. 

Олена Мазурик, директорка Стрийського парку: 

Кожен парк є унікальним. Щодо приватного бізнесу і управління, то хочу зазначити, що 99% приміщень у Стрийському парку – це приватна власність, на яку ми не маємо впливу. На мою думку, вартує приділяти увагу водним об’єктам у парках, адже вони відіграють велику роль”. 

Марія Чижишин,  депутатка ЛМР: 

“Більшість парків навіть для львів’ян деколи стають новинками, адже ми можемо про них не знати, проживши у місті понад 35 років. Багато парків, як от Знесіння – дикі, необлагороджені, але у цьому і вся їхня родзинка. Вони цікаві тим, що ти можеш справді помандрувати ними і на тебе чекатимуть пригоди. Для мешканців такі парки є можливістю відпочити, не виїзджаючи за межі Львова. 

Туристам уже бракує цікавинок у Львові і тому розвиток екостежок – це можливість для тих, хто любить здоровий спосіб життя, знову відвідати наше місто.

Для міста було б дуже корисно створити наглядові ради з активістами, садівником, представниками управлінь та депутатським корпусом. Цей набір людей мав би візійно розуміти як повинен розвиваватися парк та оцінювати пропозиції і рішення, ухвалювати плани реалізації проектів та бюджету. Це був би хороший формат для співпраці усіх”.

Оксана Луцко, заступниця начальника Управління екології ЛМР

“Щодо інфраструктури у парках, то ми повинні радитися з науковцями і розробляти з ними спільні концепції. Власне ми починаємо із реконструкціями парків, адже коли з’являється мінімальна інфраструктура, починають з’являтися люди. Тому в пріоритетах є озеленення і реконструкція, розвиток культурних функцій парків та співпраця з бізнесом”. 

Ксенія Ніколс, ландшафтна дизайнерка, Івано-Франківськ: 

“Парк – це передусім біологія, дендрологія і живі дерева. Не варто забувати, що якщо ми робимо парк для людей – то він і для дерев, і для птахів, і для комах також. Закордоном зараз популярні екотони – це обмежені для проходу місця у парках, мета яких – забезпечення недоторканності тварин та унікальних рослин. 

Люди вважають, що вони повинні контролювати природу, але насправді загальна мета парків – знизити рівень перфекціонізму у людей і дати природі самій вирішувати. 

Щодо стратегії, то я вважаю, що  варто починати з єдиного проєкту – уніфікованої закупівлі меблів, дерев, освітлення для всього парку, який може реалізовуватися клаптиками та направить стихійну діяльність мешканців в одне русло”.

Людмила Білодід, ландшафтна архітекторка, Київ: 

“Ми маємо говорити не лише про проєкти візуальної частини парків. Не менш важливим є те, що кожен парк має бути інженерно правильно спроектованим. А це нахили, ширина доріжок та інклюзивність. Це та основа, на якій формується бюджет проєкту, графік реалізації та візуальна складова”. 

Підсумки круглого столу: 

  1. Парки мають залишатися зеленими зонами для мешканців міста. 
  2. Вартує детальніше розглянути питання створення Наглядової ради парків, яка складалася б з адміністрації парків, громадських активістів та спеціалістів профільних сфер. 
  3. Використання наявних практик закордоном та постійне і широке інформування мешканців про зміни у місті. 
  4. Активна робота адміністрації парків з бізнесом та навчання менеджменту. 
  5. Окрема увага технічним питанням та інженерії парків, які мають бути основою для складання проектів розвитку парків та їхнього бюджету.