3 Червня 2021

Підсумки круглого столу “Як впливає онлайн-освіта на ЗНО? Уроки COVID-19”

Як впливає онлайн-освіта на якість навчання львівських школярів та ЗНО? Які перспективи для розвитку онлайн-освіти в майбутньому? І наскільки будуть готовими наші школи і вчителі до нового навчального року в онлайні?

Саме з такими питаннями в п’ятницю, 28 травня, у Великій сесійній залі ЛМР зібралися аналітики та експерти в галузі освіти в рамках круглого столу «Як онлайн-освіта впливає на ЗНО? Уроки COVID-19». Кожен з учасників розповів про своє бачення впливу COVID-19 на освіту, зміну пріоритетів у школах та університетах і можливість відповісти на схожі виклики у майбутньому.

Європейський Союз ухвалив план розвитку електронної освіти 2027, чим підтвердив думки більшості фахівців про те, що онлайн-освіта стане невід’ємним явищем у суспільстві в майбутньому, а COVID-19 лише прискорив цей процес. Чи зможе наша українська освіта якісно відповісти на такий виклик?

Соціологічні дослідження в Україні та Львові

Тетяна Приходько, керівниця програм аналізу та дослідження КУ Інститут міста: 

«КУ Інститут міста поділився результатами 2 досліджень: 1) національного рівня, проведеного у серпні 2020 року спільно із МолоДвіж Центр, Соцінформ за підтримки ПРООН та МЗС Данії; 2) локального рівня, реалізованого у грудні 2020 спільно із управління освіти ЛМР.  В розрізі молодшої школи дослідження показали, що 59 % батьків школярів почали більше витрачати часу на підготовку дітей і для них це було складно, а кожна друга молода особа, яка навчається вказала, що її мотивація до навчання знизилась під час пандемії.

У досвіді Львова показники оцінки якості освіти показують, що 24% батьків задоволені якістю викладання, 43 % — задоволені і незадоволені одночасно, а 33 % батьків абсолютно незадоволені якістю освіти їхніх дітей в 2020р.

Очікування щодо формату навчання показують, що 75 % підтримують лише офлайн формат, 22 % — комбінований формат, а 2 % — лише онлайн. Варто зауважити, що очікування щодо формату освіти є чутливим відповідно до ситуації із коронавірусом та станом на травень 2021 може бути іншим. Серед питань нагального характеру, які потребують вирішення у освіті, батьки зазначають про: демотивацію дітей вчитися; невідповідність освітньої програми до умов та велика кількість дітей в класі; низьку роль інтерактиву та зниження рівня успішності.

Завантаженість дитини під час карантину, на думку батьків, (завдань було багато і їх складно було вирішувати), збільшилася з 19 % до 31 %.

Тому серед батьків формується запит на такі напрями освіти до 2023 : розвиток знань дітей про психологічне здоров’я, креативність та самоменеджмент»

Соціологічні дані Європейського Союзу

Олександр Кобзарев, директор КУ Інститут міста: «У Європейському Союзі дослідження показали, що 39 % вчителів вважали себе впевненими у технологіях, які вони використовують. Щодо зручності навчання вдома, то близько 9% дітей постійно конкурували з батьками та іншими членами сім’ї за комфортне місце вдома та техніку. Доступ до швидкісного інтернету мали від 75 % до 97 % родин, залежно від заможності держави В Україні ця цифра коливається в межах 57%».

Ситуація у школах

Андрій Закалюк, директор ліцею “Львівський”  «Минулого року карантин для нас був великим викликом, адже ми були в складній ситуації з технічним оснащенням, обізнаністю педагогів щодо онлайн-формату та готовністю дітей навчатися. Звісно, за рік поступ відбувся й тепер ми маємо можливості для розвитку інклюзивної освіти, яких ми не мали ще пару років назад. 

На мою думку, дистанційне навчання і початкова школа — це несумісні речі на 99% через складність навчання. Щодо навчання 11-х класів — це велика імітація навчального року. Діти вдають, що ходять до школи, а вчителі — що вчать. І проблема в системі навчання 11 класів. Я вважаю, що це мав би бути перехідний етап між школою та університетом. Тому потрібно зменшувати кількість предметів і давати дітям вибір. Але великої альтернативи офлайн-навчанню наразі немає».

Важливість безпеки в інтернеті

Вікторія Христенко, голова профільної депутатської комісії в ЛМР, проектний менеджер приватної школи “Школа вільних та небайдужих”: «Я погоджуюся, що поступ в онлайн-освіті є. Сформувався певний відсоток викладачів, які підтримують дистанційний формат навчання.

Молодша школа в онлайн-режимі — це можливість на певний період часу, але не на постійну основу. Найбільше від онлайн-навчання постраждали підлітки. За даними UNICEF, кожна третя дитина середньої та старшої школи зазнала інтернет-булінгу, була якимось чином ображена в інтернеті або були скоєні певні злочини. Що ми можемо зробити?

Перше — вчити викладачів проводити курси медіаграмотності, критичного мислення та безпеки в інтернеті для всіх підлітків, починаючи з 5-го класу.

Друге — нам потрібно більше використовувати наявні інструменти. Є багато готових прикладів, які успішно імплементовані нашими колегами. Це презентації, 3D-уроки, розробки на YouTube. Окрім того, є багато курсів для вчителів, які допомагають їм освоювати нові технології.

Третє — це контроль за ввімкнутою камерою на уроці, відвідуваністю дітей і виховання дисципліни загалом».

Підтримка вчителів

Ольга Доскочинська, заступник директора з питань інформаційних технологій ліцею ім.І.Пулюя: «Велику роль у забезпеченні онлайн-освіти зіграла підтримка вчителів, які опинилися в незрозумілій ситуації з форматом освіти минулого року. Львів — перший серед міст України, який зреагував на виклик. Ми разом із МЦІТ та Управлінням освіти ЛМР змогли швидко вибудували систему підтримки, допомоги та координації вчителів нашого міста. І це допомогло нам швидко пристосуватися до змін та забезпечити якісний онлайн-формат. На жаль, мінусом дистанційної освіти є те, що ми не можемо відчувати емоції школярів на уроках. На мою думку, ми маємо працювати над покращенням зв’язків між вчителями, батьками та учнями для забезпечення якісної та цікавої онлайн-освіти в найближчий час».

Сучасний контент для викладання

Наталія Табачин, співзасновниця проектів Nravo Kids та EdPro: «Я погоджуюся стосовно підтримки вчителів. На мою думку, одним із аспектів є комплексний підхід до викладання, де для вчителів буде розписана методика й технології, які вони можуть використовувати в онлайн-форматі.

Для дітей звичайне навчання вже не є цікавим. Вони хочуть бачити 3D-моделі, веб-розробки тощо. Тому, для вчителів необхідно розробити документ, де вони можуть бачити рекомендації і використовувати якісний і корисний контент з теоретичною і візуальною частиною для зацікавлення дітей. Окремим питанням постає використання закупленого для шкіл обладнання, яке не використовується або до нього немає доступу. З його допомогою можна робити цікаві уроки. Але дітям цікавіше вчитися, будучи з вчителем у школі».

Важливість живого спілкування

Софія Лазорко, заступник президента учнівського парламенту Залізничничного району м.Львова: «Я погоджуюся з думкою про те, що нам потрібні уроки медіаосвіти та безпеки в інтернеті. Діти втрачають мотивацію до навчання, адже в онлайні відсутня жива комунікація між своїми однокласниками. Окрім того, коли ми фізично перебуваємо в школі — ми інакше налаштовані до навчання та сприйняття вчителів. Тому я підтримую ідею розроблення єдиного документа, який би допоміг вчителям знайти підходи до викладання в онлайн-форматі».

Навчання вчителів

Леся Приставська, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова: «Вороття до початкової точки 2020 року не буде, адже за цей рік наші вчителі навчилися багатьом речам. Наш Центр за останній рік навчив 400 людей нюансам викладання в онлайн-режимі — як проводити урок, які платформи використовувати і як проводити тестування. Ми маємо всього 6 консультантів, які ведуть 4 групи одночасно. Такі цифри показують, що це необхідно. Я підтримую дорожню карту для вчителів, але з різноманіттям. На мою думку, живого спілкування ніхто не замінить, але в нас повинне виробитися поняття комбінованості».

Вмотивований вчитель – вмотивований учень

Наталя Добрянська, консультант ЦПРПП та керівник ГО “Патронуc”: «Рік тому ми дійсно зіткнулися з тим, що ніхто не знав що робити. І насамперед це були вчителі. Чому демотивований учень? Бо перед ним сидить вчитель, який не знає що робити. Тому через декілька місяців у нас з’явилися пропозиції як ми можемо навчити вчителів і зацікавити учнів. До кінця 2021 ми маємо навчити ще 1000 вчителів різних предметів. Вмотивований учень з’явиться тоді, коли ми самі будемо вмотивованими і знатимемо що ми робимо і для кого ми робимо. Для 11 класів необхідно розставити акценти. Залишити декілька обов’язкових предметів і запровадити змішане навчання”. 

Самоорганізація дітей та узгодженість між вчителями

Мар’яна Кузько, представниця ГО “Батьки в дії: «Цей карантин показав нам як багато ще потрібно дізнатися. На жаль, далеко не всі вчителі готові визнавати, що їм потрібно вчитися. Деякі предмети не вивчалися за останній рік взагалі, або вивчалися наполовину. На мою думку, дітям потрібно дати знання самоменеджменту, адже кожен вчитель працює на власний розсуд. Тому узгодженості щодо навчального ресурсу немає.

Якщо батьки не мають змоги надати багато уваги навчанню своєї дитини, то ми маємо велику прогалину на старті. Все через те, що молодшим школярам бракує навиків самонавчання та мотивації і їм потрібен постійний контроль. Звісно, ніде не зникла проблема організації навчального простору вдома.Також, я запрошую провести дослідження емоційного вигорання батьків після карантину». 

Зміна розуміння дітьми навчання вдома

Ірина Синявська, заступник керівника ліцею №51 ім. І. Франка: «Я погоджуюся із тим, що такого навчання, який був до карантину. вже не буде взагалі.

Після кожного періоду дистанційного навчання, в нашій школі проводиться моніторинг якості від учнів, вчителів та батьків. Минулого року наші опитування показали, що 30 % учнів нашої школи було важко  навчатися онлайн. Цього року цифра зменшилася до 5 %, а кількість бажаючих повернутися до школи сягає 88 %. Вчителям було набагато важче, адже вони стикнулися з тим, що залишилися без нормального технічного забезпечення та необхідних знань.

Діти за цей рік зрозуміли, що навчання онлайн — це не лише розваги та можливість побути вдома, але й менеджмент свого часу та розвиток дисципліни»

Рух в онлайн-епоху

Ярослав Притула, декан Факультету прикладних наук УКУ: «Крейдяну дошку впроваджували близько ста років, а ми за рік змогли впровадити значно більше. Нам необхідно надалі рухатися в цьому напрямку, навіть якщо ми перейдемо в офлайн.

Плюсом онлайн-рсвіти є те, що зараз студенти та учні відчувають себе на першій парті під час уроків. Також, в перспективі, ми можемо мати класи з дітьми та вчителями з різних регіонів. 

Завдяки дистанційній освіті ми могли б впровадити гібридне онлайн-навчання для того, щоб діти могли обирати для себе напрямки, у яких вони хочуть розвиватися.

Звісно, важливо з дітьми проговорювати про плагіат і вільність доступу до багатьох ресурсів, адже є нерозуміння інтелектуальної власності.

З досвіду УКУ скажу, що ми давали студентам можливість не тільки обирати онлайн чи офлайн-навчання, а  й можливість приходити на кампус і використовувати приміщення та ресурси навіть тоді, коли навчання не було.

Світ рухається в онлайн. Не тільки через пандемію, а й через глобалізацію. Тому потрібний розвиток навичок онлайн-спілкування, впровадження проектної роботи для дітей та використання рандомізації під час уроків/лекцій. Важливим постає проектування систем, які забезпечують безпечний доступ і контроль за тими, хто є на уроці».

Підсумки:

  1. Необхідність створення програми цифрової безпеки, критичного мислення та медіаграмотності для школярів. Якщо ми заохочуємо дітей більше користуватися онлайн-інструментами, ми маємо подбати про безпеку. Учні мають засвоїти основні правила критичної оцінки інформації, поводження з особистими даними, спілкуванню онлайн. Таким чином ми можемо забезпечити їхню психологічну і фізичну безпеку. 
  2. Розроблення дорожньої карти онлайн-викладання для вчителів. Щоб прискорити охоплення вчителів порадами стосовно організації уроку, необхідно випустити рекомендації, які б включали в себе технічні поради та прийоми і підходи, які можна використати, щоб оживити урок і привернути увагу для більшої включеності учнів онлайн. 
  3. Єдина платформа навчання для кожної школи. Батьки і учні стикаються з тим, що в межах однієї школи використовуються різні платформи і месенджери. Це робить користування дуже складним. Необхідно надати школам можливість вибору платформи, але в межах однієї школи повинна бути одна-єдина платформа. 
  4. Розширення Центру і збільшення кількості інструкторів. Критично необхідно прискорити проходження навчання вчителів і директорів шкіл. Необхідно збільшити кількість інструкторів і кількість навчань.
  5. Комбінування офлайн та онлайн-навчання. 2020 рік став поворотною точкою, адже онлайн-освіта відтепер вже постійно впишеться в схему навчання. Незважаючи на епідеміологічну обстановку, вчителі і школи мають планувати комбіноване навчання, частина якої обов’язково має бути дистанційною.
  6. Робота над скороченням кількості предметів для 11 класу. В випускному класі замість того, щоб сконцентруватися на підготовці до ЗНО, учні мають до 18 предметів. В результаті, вони перевантажені і їхня відвідуваність падає. Зменшення кількості предметів дозволить учням якісно вчитися та успішно готуватися до ЗНО. 
  7. Мотивування дітей та розвиток у них основ самоменджменту. Необхідно розвивати засоби контролю, але основний акцент має бути на позитивній мотивації. Учнів треба залучати до командної роботи над проектами, до викладання окремих тем і т.д.
  8. Початкові класи найбільше страждають від онлайн-освіти. Молодші учні ще не до кінця сформували вміння навчатися, тому для них онлайн-освіта з більшими вимогами для самоорганізації і самомотивації дається набагато складніше, ніж старшим школярам. Для початкової школи навчання має бути максимально офлайн.