top of page

Новини



У листопаді-грудні 2023 року команда Інституту міста організовувала та провела якісне дослідження волонтерства різних напрямів, щоб дізнатися про виклики та проблеми з якими стикається волонтерський рух Львівської громади та актуалізувати міську програму підтримки волонтерства


Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну минуло майже два роки, і волонтери, які продовжують свою діяльність та допомогу, дедалі частіше стикаються із проблемами, що перешкоджають і ускладнюють їх роботу. Це і відтік кадрів, і вигорання, і необхідність обирати між безоплатною та оплачуваною працею, а також згасання зовнішньої підтримки з боку держави, громади, бізнесу та інших партнерів.

Команда Інституту міста в межах Програми підтримки волонтерства, провела дослідження волонтерського руху у листопаді 2023 року. Методами дослідження було обрано фокус-групи та глибинні інтерв’ю. 

Учасниками дослідження стали як індивідуальні волонтери військового, освітнього, екологічного та соціального напрямів, так і очільники ГО і благодійних фондів.


Основні результати

Важливий аспект взаємодії громади та волонтерів — усвідомлення актуальних проблем волонтерів військового напряму. Учасники дослідження, що волонтерять більш як два роки періодично відчувають вигорання, яке посилюється через відчуття байдужості з боку громади, знеціненням волонтерської праці, поступовим згасанням зовнішньої підтримки.


Потреба підтримки

Через спад активності у залученні населення до допомоги ЗСУ виникає напруга між постійними волонтерами військового напряму та людьми, що не залучені до такої діяльності. Проходить ментально відчутна лінія розмежування “фронту” і “тилу” — часто перебування поруч із зоною бойових дій є комфортнішим для волонтерів військового напряму, ніж взаємодія з мешканцями на безпечних територіях.

Усі опитані учасники дослідження вважають, що найбільшою підтримкою для них є волонтерська спільнота. Відчуття спільноти у різних напрямах, зокрема в екологічному, освітньому, соціальному, – це фактор, який мотивує продовжувати діяльність і запобігає вигоранню. 


Потреби волонтерського руху

Найбільше серед усіх видів допомоги волонтери наголошували на необхідності юридичної, психологічної, фінансової підтримки.

Одна з нагальних потреб волонтерських організацій – фінансування або дофінансування діяльності з боку міської ради. В контексті матеріальної допомоги актуальними є наступні потреби:

  • Цільове фінансування або дофінансування цікавих волонтерських ініціатив та проєктів (наприклад, з реабілітації військових).

  • Компенсація адміністративних витрат та витрат на комунальні послуги, оренду приміщення тощо.

  • Допомога з орендою приміщень для роботи та складських приміщень.

  • Допомога з пошуком та наданням матеріально технічного забезпечення.

Серед респондентів часто виникали думки про необхідність економії бюджетних коштів заради спрямування їх у корисні проєкти. Волонтери зазначали, що органам місцевої влади варто працювати над налагодженням прозорої комунікації в контексті економії коштів та рішень про їх розподіл, а також посилити зовнішню комунікацію про чинні можливості підтримки та фінансування.

Про очікування матеріальної підтримки від міста зазначали не лише волонтерські організації військового напряму, а й волонтери інших сфер: екологічної, освітньої, соціальної. До прикладу, у зоозахисному напрямі матеріальної допомоги потребують притулки для врятованих тварин, що шукають ресурси для роботи власними силами та виконують важливу функцію з порятунку та догляду за тваринами, частина з яких постраждала через військові дії.


Пропозиції волонтерів

Серед пропозицій від волонтерів як місто може популяризувати та підтримувати волонтерську діяльність, є:

  • Промоція і робота з інформаційними бар’єрами.

  • Співпраця з освітніми інституціями та молодіжними організаціями. 

  • Створення пропозицій вигоди для чинних волонтерів міста.

  • Робота з лідерами думок.

Заходи з промоції волонтерської діяльності можуть знизити поріг входу до волонтерської спільноти. Завдяки поширенню інформації про можливості допомогти та за підтримки міста, відповідних платформ і організацій, мешканцям громади буде легше зробити перший крок до того, аби спробувати себе у волонтерстві.

Детальніше ознайомитися із результатами дослідження можна за посиланням - https://bit.ly/3tn90XE.

Зініціювали та провели якісне дослідження волонтерства різних напрямів команда КУ Інститут міста за підтримки Ради Європи та програми “Польська допомога”.






35 переглядів0 коментарів
  • Фото автораdarynamendela

Метою дослідження було визначити реальну кількість студентів у ВНЗ Львова; виявити особливості розподілу випускників за напрями підготовки та освітньо-кваліфікаційними рівнями; вирахувати частку іноземних студентів серед загальної кількості всіх студентів.


Запити отримані від: 24 ВНЗ ІІІ-ІV та 42 ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

Основні результати дослідження:

  • Станом на 2016-2017 н.р. майже 120 тис. студентів здобували вищу освіту у Львові. З них: 93 тис. студентів навчалися у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, а 27 тис. – І-ІІ рівнів акредитації.

  • У структурі ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації за кількістю випускників на першому місці опинились економічні спеціальності (26%, у 2015 – 27%), на другому місці – інженерні спеціальності (17%, у 2015 – 18%), а третю сходинку між собою розділили юридичні (11%, у 2015 – 10%) та природничі (10%, у 2015 – 11%) спеціальності.

  • У структурі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації за кількістю випускників перше місце посіли інженерні спеціальності (у 2015 – 37%, а у 2016 – 36%), друге – готельно-ресторанна справа (за рік показник зріс майже вдвічі – до 22%), третє – гуманітарні спеціальності (9%).

  • 33 тис. студентів стали випускниками навчальних закладів Львова. Серед них: 43% випускників стали магістрами та спеціалістами, а 57% – бакалаврами.

  • У Львові 1530 іноземних студентів здобувають освіту. Найбільше студентів з Польщі (17%), Єгипту та Нігерії (15%), Марокко (8%).

Дослідження проведене в рамках моніторингу показників реалізації Комплексної стратегії розвитку Львова до 2025 року за методологією КУ Інституту міста.

Додаткова інформація

Період реалізації: липень 2017 року

Виконавець: Інститут міста



19 переглядів0 коментарів

Метою соціологічного дослідження стало виявлення основних проблем, можливостей Сихівського району та визначення основних показників якості життя мешканців Сихова.


Впродовж липня 2017 року було опитано 600 мешканців Сихівського району, віком від 18 років методом поквартирного опитування. Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищувала 4%.

Основні результати дослідження:

  • Найвищим рівень довіри є до членів власних сімей і родичів – 88,2%. Далі йдуть волонтери (67,5%), церква (66,3%), армія (65,2%). Разом із цим довіра до прокуратури та судів, і до центральної влади (президент, ВР, Уряд) опинилися у кінці рейтингу – 30,2 і 27,3% відповідно.

  • Рівень довіри до місцевих інституцій є середнім. Так рівень довіри до Львівської міськради оцінили у 35,2%, до депутатів ЛМР – 33%, до міського голови – 41,2%, до районної адміністрації – у 44,2%, до ЛКП – 40,2%, до ОСББ – 45,8%. Рівень довіри до громадських організацій та ініціатив є вищим – 54,7%, до місцевих ЗМІ – у 44,2%, до поліції – 42%.

  • Найвищу оцінку – 3,4 бала – отримала транспортна інфраструктура. У цьому сегменті сихівчани високо оцінили покращення можливостей у сполученні з іншими районами міста (3,9), облаштування доріг дорожніми знаками (4) та світлофорами (3,8), а також кількість автозаправок (3,8).

  • Менш задоволені сихівчани умовами для пішоходів - якість пішохідних зон оцінили у 3,6 бала, а кількість пішохідних переходів – у 3,6. Водіїв турбує логіка дорожніх розв’язок – її оцінили у 3,5 бала. Стан дорожнього покриття оцінений у 3,3. Найбільше бракує мешканцям району велодоріжок (їх оцінили у 3,2), місць для паркування (2,7) та пандусів (2,6).

Дослідження стало одним із перших етапів проекту “План дій для зміцнення громад”, що фінансується Посольством Великої Британії в Україні в рамках проекту «Підтримка реформи децентралізації в Україні», який виконує Всеукраїнська громадська організація «Громадянська мережа «ОПОРА» у співпраці з Інститутом міста.

Додаткова інформація Період реалізації: липень 2017 року Замовник: Громадянська мережа ОПОРА Виконавець: Інститут міста



20 переглядів0 коментарів
bottom of page