Львів, дружній до дітей та молоді?

З кінця 2018 року Львів бере участь в ініціативі «Громада, дружня для дітей та молоді» від ЮНІСЕФ. Ініціатива дає можливість реалізовувати дітям-мешканцям свої права на повноцінний розвиток їхнього потенціалу, а також створює сприятливі умови для покращення демографічних показників.

(за матеріалами магістерської роботи Датченко Н. А. «Міста дружні до дітей та молоді: світовий та український досвід»)

Станом на 2018 рік близько 19% населення Львова ━ це діти до 18 років, частка молоді 19-25 років становить 26%, тобто майже третину від усього населення.

Здобутки міста за 2019 рік

1. Прийнята Стратегія «Львів, дружній до дітей та молоді» та План дій з реалізації ініціативи ЮНІСЕФ «Громада, дружня до дітей та молоді».
2. Активізовано діяльність Дитячої дорадчої ради при Львівській міській раді, яка діє з метою захисту прав та інтересів дітей, врахування їхньої думки та безпосереднього залучення дітей до прийняття рішень в органах місцевого самоврядування, що стосуються дітей.
3. Ще одним дієвим механізмом покращення життя дітей та молоді на рівні міста є продовження практики «бюджет участі», «громадський бюджет» або «бюджет міських ініціатив». Бюджет міських ініціатив дозволяє мешканцям, зокрема молоді взяти участь в тому, як і де бюджетні кошти можуть використовуватися для поліпшення життя міста.
4. 2018 року Львів визнано молодіжною столицею України. Це дало початок дворічній традиції проведення масштабного молодіжного форуму ━ «Молодвіж». У 2019 році фестиваль відвідало більше 2200 молодих людей із різних міст України.
5. Проведено «Воркшоп: Як планувати місто з дітьми?», завданням якого було спланувати міський простір так, щоб він був цікавим, безпечним і зручним насамперед дітям.
6. Львів продовжив впроваджувати практику проведення молодіжних сесій, на яких громадсько-активна молодь міста має можливість рекомендувати місцевій владі пріоритети молодіжної політики міста.
7. У квітні 2019 року у Львові була створена комунальна установа «Львівський молодіжний центр». Головними векторами діяльності організації стали реалізація ініціативи «Громади, дружні до дітей та молоді», мережування молодіжного середовища міста, розвиток соціальних ліфтів у місті.
8. У жовтні 2019 Львів одним із трьох українських міст-учасників на першому міжнародному саміті Міст, дружніх до дітей та молоді у м. Кельн, Німеччина, де були представлені здобутки міста щодо проведення інформаційної кампанії «Булінг stops тут» у 30 міських школах. За результатами саміту, Львів став одним із міст-підписантів Кельнської декларації розвитку дружнього до дітей та молоді середовища. Згідно з документом, місто взяло на себе міжнародні зобов’язання щодо демонстрації вимірюваних результатів по залученню дітей та молоді до розвитку міста, усунення дискримінації до дітей та молоді в місцевих політиках.
9. Проведено «Великий день маленьких громадян!», під час якого керівниками підрозділів Львівської міської ради стали маленькі мешканці міста. День нових посадовців пройшов за графіком міського голови та його заступників. Діти взяли участь у виїздах на локації по районах Львова і провели робочі наради.

 

Результати кількісного дослідження (м. Львів, м. Хмільник, Новоукраїнська ОТГ)

В межах дослідження було проведене опитування методом онлайн-анкетування, у якому взяли участь 224 особи:

115 осіб з м. Львова (51%);

48 осіб із м. Хмільник (21%);

61 осіб із Новоукраїнської ОТГ (27%).

Частка опитаної молоді трьох громад становить 72%. Розробка даного дослідження та аналіз його результатів були проведені за методологічної та аналітичної підтримки керівниці програми комунікації Інституту міста Тетяни Приходько.

 

Презентуємо дані по декільком параметрам.

Загальна ситуація: Згідно з дослідженням, 57% опитаних задоволені життям у своїй громаді. З них: 39% ━ скоріше задоволені, 18% ━ дуже задоволені. У гендерному вимір  дані не різняться: 58% жінок та 61% чоловіків задоволені своїм життям. Щодо вікового розподілу, то варто зазначити, що свою задоволеність життям виявляють особи віком 25-46 років (62-63%), що можна пояснити більшою мірою тим, що ці люди є самостійними та незалежними від багатьох зовнішніх обставин.

 Серед мешканців Львова ця частка становить 57% опитаних, з яких 14% є дуже задоволеними, 44% ━ скоріше задоволеними.

Рівень задоволення умовами проживання у громаді: Загалом 56% опитаних погодились, що з 2015 року життя  у їхніх громадах покращилось. З них майже третина (33%) цілком відчули ці зміни. У розрізі окремих показників спостерігаємо, що опитані найбільш задоволені знаннями, які надають у громадах (3,52 із 5 можливих), а також можливістю самовираження (3,46 із 5 можливих). Найменше респонденти задоволені відкритістю локального бізнесу у співпраці з молоддю (2,88 із 5 можливих) та влади у залученні дітей та молоді у прийнятті рішень (2,90 із 5 можливих).

 

Своєю думкою щодо права дітей і молоді бути почутими висловився директор КУ Інститут міста Олександр Кобзарев:

«Львів вже багато робить задля реалізації прав дітей та молоді бути почутими.

Ми створили Дитячу дорадчу ради при ЛМР, проводимо Всеукраїнський молодіжний форум. Є більш локальні заходи. У деяких школах і садках діє проєкт, чимось схожий на Громадський бюджет: коли заклади освтіи подають ідеї, які б хотіли реалізувати. Роль дітей у таких проєктах дуже велика, особливо у школах. Вони формують свої ідеї і пропонують їх: це може бути лаунж-зона або шкільне радіо. Я, наприклад, точно знаю що в одній зі шкіл реалізований проєкт шкільного радіо: на кожній перерві лунають інтерв’ю, музика, оголошення.

Важливо також розуміти, що право дитини бути почутою в першу чергу має реалізовуватися вдома. Найважливіша у світі спеціальність ━ бути батьками. І від того наскільки ми хороші батьки залежить наше майбутнє, залежить якими будуть наші діти. І дуже прикро що майже ніхто тому не вчить. Громада має взяти на себе цю відповідальність: на прикладах пілотних проєктів доводити, що вміння чути дітей дуже важливе. Наприклад, ми проводили спеціальне навчання, де залучали дітей до процесів містопланування. Погляд дорослих важливий, але діти також є користувачами міста зараз і в майбутньому. Ми були вражені, коли діти вносили конкретні правки щодо доступності простору, зручності і безпеки, які є надзвичайно важливими.

Прикладами саме таких проєктів ми маємо доводити, що думка дітей дуже важлива. Постійно включати їх у процес освіти і показувати, що дитина має власну думку».

З твердженням «…діти та молодь почувають себе вільно без тиску громадськості» у Львові погодились 44% опитаних.

Потреби мешканців/ок громади: Опитані вважають, що їхні громади переважно дружні до дітей віком до 14 років, а не старших підлітків та молоді. У розрізі питань, які потребують пріоритетності у вирішенні, для опитаних зі Львова важливо, щоб у місті дбали про екологічну свідомість (72%), благоустрій громади (72%) та доступність простору для людей з інвалідністю (70%).

Рівність чи нерівність?  За даними опитування, 36% опитаних відзначили, що у їхній громаді наявне явище нерівності щодо дітей та молоді. Водночас, 26% респондентів не мають ніякого уявлення щодо цього. Найчастішими маркерами дискримінації та булінгу є матеріальний стан (24%) і вік (22%) дітей та молоді. На третьому місці зовнішній вигляд дітей та молоді (19%).

Ініціатива «Громада, дружня до дітей та молоді»: 38% опитаних у Львові знають про Ініціативу.

Пріоритети Ініціативи для мешканців визначились відповідно до їхніх потреб. Так, на першому місці опинилось «Право на охорону здоров’я, освіти та соціальний захист», на другому місці ━ «Право на безпеку».

Що ж собою принесла Ініціатива? Розподіл цих питань здійснювався серед тих, хто обізнаний про Ініціативу у громаді загалом. Опитані переконані, що передусім зміни пов’язані з залученням дітей та молоді до прийняття рішень у громаді. Проте, якщо у розрізі окремих громад, то для Львова ━ це покращення інфраструктурних умов життя для дітей та співпраця з молоддю.

На думку дослідниці, від ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді» можуть отримати користь навіть ті, хто не має дітей. Оскільки у результаті реалізації ініціативи покращується безпека місцевих середовищ та якість життя усіх її мешканців. Наприклад, громади, які обрали пріоритет безпеки для дітей, створюють безпечні та інклюзивні середовища для всіх категорій населення. Ціннісний вимір, який пропонується ініціативою, є зрозумілим і реалістичним для різних країн. Саме тому, як вважає Наталія, ініціатива «Громада, дружня до дітей та молоді» набула такої глобальної популярності і сприяє реалізації прав приблизно 30 млн дітей у 40 країнах світу.

«Реалізація права дитини бути почутою, як одного із стовпів ініціативи ГДДМ, передбачає ставлення до дитини/молодої людини як до повноправного учасника суспільного діалогу метою якого є розвиток громад, дружніх до дітей та молоді. Практика сьогодення доводить, що діти та молодь є нашою сучасністю та спів-творцями місцевих середовищ. Креативний потенціал дітей та молоді є цінним ресурсом для розбудови громад, в яких хочуть жити люди всіх вікових категорій. І в цьому контексті ініціатива ГДДМ має додану вартість як інструмент розбудови безпечних середовищ, дружніх до людини», ━ підсумувала Наталія Датченко.