23 квітня 2020 Новини

#ДляЧогоМиЦеРобимо: Львів, дружній до дітей та молоді

У новому матеріалі рубрики #ДляЧогоМиЦеРобимо розбираємо стратегію "Львів, дружній до дітей та молоді".

 

Андрій Пундор, керівник програми стратегія Інституту міста, співавтор стратегії «Львів, місто дружнє до дітей та молоді»

Що передувало створенню стратегії?

У Львові вже давно розвивається середовище молодих батьків. Наприклад, діє громадська організація «Батьки в дії», яка втілює багато ініціатив для дітей. Також активною є молодіжна спільнота з молодіжними громадськими організаціями. Тому Львів ще до розробки стратегії намагався бути дружнім до дітей та молоді.

Створення стратегії ж розпочалося з ініціативи двох депутаток ЛМР Уляни Пак і Юлії Гвоздович (засновниця ГО «Батьки в дії»), які до того ж є молодими мамами. Вони попросили Інститут міста допомогти з напрацюваннями: впорядкувати існуючі проєкти і задати напрям для майбутніх.

І відтоді, з 2017 року, ми розпочали роботу над стратегією. Було багато напрацювань від громадськості, проведено багато досліджень, організована стратегічна сесія.

Інститут міста виступив координатором, фасилітатором, а також кінцевим оформлювачем тексту. З самого початку був акцент на співпраці з громадськістю: як в дитячому розрізі, так і в розрізі молодіжному. Крім того, до реалізації стратегії активно залучені підрозділи ЛМР, а саме Департамент гуманітарної політики, Департамент розвитку, які поділяють цінності стратегії і виконують свою роботу згідно з ними.

 

Яка головна мета стратегії?

Потрібно враховувати, що кожна стратегія має визначати пріоритети і мати «жертви». Але «жертви» у цьому випадку ━ дуже делікатне питання, адже важко визначити непріоритетний напрямок для дітей і молоді. Саме у той час, коли ми розпочали роботу над  стратегією, Уряд домовився про співпрацю з Дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ. Вони оголосили конкурс для громад і обрали 10 міст-фіналістів. Оскільки у Львові вже були напрацювання, то ми оформили заявку і для себе очікувано стали фіналістом.

Проект ЮНІСЕФ зобов’язує учасників написати стратегію і дворічний план дій. Повертаючись до пріоритетів: за умовами кожне місто-претендент має обрати з методології ЮНІСЕФ три з п’яти пріоритетів. І Львів обрав такі:

  • право на визнання, повагу і справедливе ставлення;
  • право бути почутим;
  • право на охорону здоров’я, освіту і соціальний захист.

«Право на охорону здоров’я, освіту і соціальний захист» є майже в кожному місті України і світу.

«Право на визнання, повагу і справедливе ставлення» обрали в результаті стратегічної сесії і в результаті того, що це є світовою тенденцією: до інклюзії й справедливого ставлення.

Реалізація ж «права бути почутим» дозволяє залучати молодь і дітей до життєдіяльності міста. Крім того ми розуміли, що у цьому напрямку можемо реалізувати багато заходів і зробити справжній прорив.

Наприкінці 2018 року ми розробили дворічний план дій, провели аналітичні дослідження, прийняли стратегію на сесії ЛМР і отримали у Києві від Уряду й ЮНІСЕФ статус кандидата-міста, дружнього до дитини. За підсумком дворічної роботи 2021 року буде  вирішуватися: отримаємо ми статус міста, дружнього до дітей та молоді чи ні.

 

Як оцінили стратегію і чи була критика?

Був такий коментар: «таке враження, що стратегію писала не міська рада, а громадська організація». Але ми не вважаємо це негативним моментом і навіть зраділи такій оцінці. Це означало, що ми довели партисипацію до такого рівня, коли здається ніби не місто пише стратегію, а все червоною ниткою просіяно думкою громадськості. Так, у такій позиції були певні ризики, але ми змогли довести її переваги.

 

Які труднощі виникали під час написання і реалізації стратегії?

Перший рік реалізації був непростим. Ми взяли для себе багато нових речей і не завжди через певну консервативність вдавалося втілювати нововведення. Тим не менш, нам багато чого вдалося.

Хочу навести приклад трьох проєктів, один з яких отримав міжнародне визнання.

Одним із ключових учасників реалізації і написання стратегії є Дитяча дорадча рада. Вони запустили свій проєкт, направлений на протидію булінгу: челендж-естафета, яка передається від однієї школи до іншої і має на меті донести якомога більшому колу учнів що булінг ━ це погано. Ми подали цей проєкт минулого року на конкурс кращих практик від ЮНІСЕФ. На жаль, він не увійшов у фінальний список переможців, але зацікавив ЮНІСЕФ і був презентований на панелі «права на визнання і справедливе ставлення». Цей яскравий приклад показує, навіщо втілювати цю стратегію: рік тому ми навіть не думали, що діти можуть робити проєкти, а тепер вони отримують міжнародне визнання на глобальному саміті ЮНІСЕФ.

Інші два проєкти мають всеукраїнське значення.

Перший приклад ми взяли з німецького досвіду: коли до планування громадських просторів залучають дітей, щоб оцінити їхні побажання й очікування. Спочатку розробляли його як міський проєкт, але на етапі реалізації він вийшов всеукраїнським і ми залучили учасників з усієї України. 

Інший всеукраїнський проект, який підтвердив свій статус 2019 року ━ форум Молодвіж: більше 1500 учасників не тільки створили середовище спілкування між собою, але й через різні панелі й дискусії отримали контент, який знадобиться їм для подальшого розвитку. 

Я часто наводжу як приклад ці проекти: так, вони є новими і потребують багатьох зусиль для втілення, але не потрібно боятися їх робити, більше того ━ необхідно давати їм широке розголошення. Звичайно, не всі нові проєкти вдасться втілити, але це також певний досвід у реалізації цієї стратегії.

 

Що змінилося у місті завдяки стратегії?

У нас не має бути ілюзії, що в результаті реалізації стратегії в один момент на кожному квадратному метрі місто стане дружнім до дітей та молоді.

Коли ми працювали над стратегією, то побачили, що 45% населення міста складають діти і молодь. Завданням стратегії є зміна підходів, переосмислення: ми маємо показати, що молодше покоління є ключовим стейкхолдером життєдіяльності міста.

Якщо говорити про конкретні приклади, то можна згадати про інклюзивні майданчики, які будуються у межах першої цілі: право на визнання, повагу і справедливе ставлення. У місті багато дитячих майданчиків і щороку їх стає все більше, але раніше ми рідко робили акцент на тому, що у дітей можуть бути різні потреби. Ця стратегія змінює підхід: на дитячих майданчиках доставляються інклюзивні елементи, а також у Львові є два повністю нових інклюзивних майданчики. У межах стратегії в поліклініках були створені кімнати для батьків з дітьми. Тобто знову ж таки: ми переосмислювали чи є комфортними для батьків з дітьми такі установи.

Право бути почутим реалізуємо завдяки процесу залучення: створена Дитяча дорадча рада, проводяться молодіжні сесії, на яких за моделлю сесії міської ради молодь голосує за рішення і подає їх виконавчим органам міської ради.

А в межах третьої цілі ━ права на охорону здоров’я, освіту і соціальний захист, ━ ми працюємо з культурними й освітніми установами, щоб вони також розглядали дітей і молодь як ключового клієнта. Наприклад, НМЦО розробляє більше культурних програм: у них є уроки музейної педагогіки. Також є проєкт для тих, хто чекає на дитину від ГО «Батьки в дії»: вони розробили для цього спеціальний ресурс з усією необхідною інформацією для сімей, які чекають на народження дитини.

І такими точковими змінами ми хочемо вплинути на світосприйняття львів’ян. Це ключова функція цієї стратегії: не великі масштабні інфраструктурні проєкти, а маленькі кроки, які роблять великі зміни.

 

Які першочергові завдання стратегії на найближчі півроку?

Нам потрібно адаптуватися до тих змін, які зараз відбуваються. З деякими проєктами ми вже це успішно робимо. Наприклад, Форум відповідального батьківства перенесли в онлайн-формат і проводимо вебінари, плануємо зробити YouTube-канал. З однієї сторони це добре, з матеріалами можуть ознайомитися навіть ті, хто не зміг би потрапити на форум, з іншої, форум ━ це живе спілкування.

У будь-якому випадку ми будемо шукати варіанти для втілення проєктів, зберігаючи наголоси й акценти, зазначені у стратегії.

 

#ДляЧогоМиЦеРобимо

Стратегія «Львів, місто дружнє до дітей та молоді» має візію:

Львів 2030 року це місто, яке любить, поважає, захищає, турбується про дитину і розкриває її. Це місто, у якому дитина розглядається як окрема особистість і враховується її думка, створюються максимально сприятливі умови для її розвитку.

Львів 2030 року – це місто, відкрите для кожної молодої людини, в якому панує повага та справедливість до та між молоддю, місто, яке чує голос, потреби та бажання молоді. Це місто, в якому створені усі умови для реалізації ідей молоді, що є двигуном сталого розвитку міста.

Ми рухаємось до цієї візії. І робитимемо це з або без статусу ЮНІСЕФ. Бо ми почали це робити до того, і робитимемо надалі.

Контакти

Інститут міста

79008 Львів

пл. Ринок, 1, офіс 108-111

+38-032-254-60-81

+38-032-254-60-82

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.