08 січня 2020 Новини

#ПростоПроСкладне: що таке стратегія?

Автор матеріалу директор КУ Інститут міста Олександр Кобзарев

Поняття «стратегія» в нашій країні дуже девальвоване і на то є декілька об’єктивних причин. В першу чергу, занадто багато стратегій лишились невиконаними. Я говорив з багатьма експертами щодо середнього, на їхню думку, відсотку виконання стратегій в Україні. Мені частіше всього називали цифри від 10 до 40%.

Що ж стається? Стратегію довго розробляли, помпезно приймали, а потім чекали дива і знов чекали, а згодом казали, що то погана стратегія. А насправді, документ міг бути цілком нормальним, але ж стратегія це лише інструмент, він допомагає досягнути цілі, але не зробить це за вас. Кожен інструмент має свою ціль і спосіб використання, аналогічно і стратегія. Тому я не погоджуюсь з твердженням,  що стратегія в місті може бути тільки одна. Кажучи метафорично: ви ж не намагаєтесь робити всі роботи одним інструментом? Це іноді можливо, є також різноманітні мультитули, але зручніше і правильніше використовувати окремі інструменти. Так само і з стратегіями.

В першу чергу треба визначити ціль, зрозуміти для чого стратегія потрібна:

  • координація дій;
  • виділення ресурсів;
  • визначення напрямку руху, натхнення;
  • доступ до фінансування і т.д.

Наприклад, Стратегія конкурентоспроможності у Львові мала на меті прискорення місцевого економічного розвитку і зовсім не торкалась багатьох інших тем, таких як охорона здоров’я, шкільна освіта, або, скажімо, енергоефективність. Як наслідок, різні люди мають різні уявлення стосовно того, якою має бути стратегія. Існує багато різних підходів складання стратегій: кожен з них має успішні приклади і має право на існування. Я був свідком багатьох дискусій про переваги того чи іншого підходу, але лишаюсь при думці, що тільки кінцевий результат може показати, чи працює стратегія. Історія знає приклади, коли стратегії, які здавались хибними, призводили до результату, а ті, що здавались дієвими, в результаті давали збій. Згадайте поразку Непереможної іспанської армади проти англійського флоту або навпаки створення нового автомобільного бренду «Тесла» на висококонкурентному американському ринку.

Найчастіша причина невдачі — з’являлось щось нове, що не було враховано, або таке, що неможливо було передбачити. Саме тому сучасна тенденція у стратегічному плануванні —відхід від класичних покрокових планів і використання більш гнучких методів стратегування. Мені дуже подобається приклади використання підходу «Блакитного океану». Уряд Малайзії, використовуючи методологію професора Чана Кіма, має затверджену стратегію у вигляді довгострокових цілей, але не має довгострокового плану дій. Вони рухаються піврічними проектними кроками, кожні півроку обираючи проекти, які дадуть найкращий результат за наступні шість місяців. І цей підхід дає чудові результати, вони більш гнучкі, легше пристосовуються до змін і завжди тримають перед собою довготермінову ціль, до якої невпинно наближаються. Аналогічний підхід ми використовуємо у Львові в реалізації стратегії креативного міста Стратегія прориву 2027. Виявилось, що цей підхід трохи складно поєднувати з річними бюджетами, але ми вчимось і кожен наступний піврічний період стає трохи результативнішим.

Ще одна особливість міст і населених пунктів полягає в тому, що, на відміну від військових чи бізнес-стратегій, міські стратегії в своїй переважній більшості не налаштовані на боротьбу з «зовнішнім противником». Так, міста конкурують за людей і ресурси, однак їх більше цікавлять внутрішні зміни, а не «розгром опонента». І з цієї точки хороша міська стратегія завжди працює на поліпшення життя в місті.

Наприклад, з 2018 року в Україні діє конкурс «Молодіжна столиця України» і також міста створюють стратегії Громади, дружні для дітей та молоді за підтримки ЮНІСЕФ. Львів став першою молодіжною столицею і прийняв відповідну стратегію. Очевидно, що переможцем кожен рік може стати тільки одне місто, але разом з стратегією кожне з міст учасників покращує роботу з молоддю. На конкурсі розглядаються кращі практики роботи з молоддю і дітьми, тому якість заявок і прикладів співпраці щорічно росте. Незважаючи на те, хто отримав титул — у виграші всі громади міст-учасників.

Місцеве самоврядування працює в надскладних умовах: ресурсів хронічно не вистачає, кваліфіковані кадри важко знайти, додайте ще хронічну кризу недовіри і маєте ситуацію, коли робити нема з ким, нема за що, і кожен крок зустрічається шаленою критикою. Якщо є хоч маленький шанс покращити ситуацію, за нього треба хапатися. І стратегія дає такий шанс. Не все буде гладко, треба бути готовими адаптуватися до змін, але і результати можуть перевищити всі очікування. Раз за разом з’являються все нові і нові приклади успішних стратегій в Україні. Подивіться, наприклад, на результати конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування».

Якщо узагальнити рецепт успіху, то можна сказати, що треба бути наполегливими, мати чітке бачення майбутньої цілі, вивчати кращі практики, формувати з зацікавлених осіб коло союзників, які допоможуть реалізувати стратегію, шукати найбільш ефективний спосіб використання ресурсів і, крок за кроком, навчаючись на власних помилках, рухатись вперед від одної наміченої точки до наступної. 

Контакти

Інститут міста

79008 Львів

пл. Ринок, 1, офіс 108-111

+38-032-254-60-81

+38-032-254-60-82

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.