15 листопада 2019 Новини

Спроектувати обжитий простір? Що для цього потрібно

В межах City Makers’ Course Lviv відбулася зустріч «Спроектувати обжитий простір? Два приклади з Відня і Берліну». Лектори Тіхомір Відерман і Кароліна Геттчен розповіли як зробити так, щоб містяни «присвоювали» громадські простори і робили їх обжитими.

Урбаністи й архітектори більше звертають увагу на просторові аспекти при плануванні міських просторів. У той час як потрібно враховувати всі інтереси, і це є міждисциплінарною функцією. ━ каже Тіхомір Відерман.

На думку Тіхоміра, громадські простори ━ це місця, які не можна планувати для певної цільової аудиторії, адже в них неможливе розміщення однорідної групи.

Громадські простори ━ це результат модерного планування. У свій час певну територію не забудовували і вона ставала місцем притягання, певним «маркетингом» міста.

Як приклад, Тіхомір розглянув громадський простір у Відні, вулицю Balkan Mile (Ottakring). Цей район довгий час вважався одним з найнебезпечніших. Історично склалося так, що Balkan Mile була на межі двох районів, жоден з яких не хотів брати відповідальність за вулицю. Ситуація змінилася під час Євро 2008, коли на периферії Balkan Mile виникла неформальна фан-зона. Саме футбольний чемпіонат став поштовхом для розвитку цієї вулиці.

Інституція під назвою «Супровід районів» облаштувала в одній із будівель вулиці своє бюро і почала промоціювати простір. Вони хотіли на хвилі популярності вулиці облаштувати її подальший розвиток.

Одночасно з тим виріс інтерес самих мешканців до свого району і вони почали організовувати екскурсії. На екскурсіях місцеві жителі знайомили гостей і мешканців міста з балканською культурою (на вулиці переважно живуть вихідці з Балканського півострова). Саме тоді змінилася і назва цього громадського простору на Балканська вулиця (Balkan Mile).

Через кілька років після футбольного чемпіонату Відень отримав значний грант від ЄС. Частина коштів пішла на благоустрій вулиці. При чому самі мешканці вирішували що і де буде облаштовано.

З часу облаштування вулиці пройшло понад 5 років, але випадків вандалізму не спостерігається. Місцеві жителі дуже уважно слідкують за дотриманням порядку на своїй вулиці.


Приклад Берліна (Kottbusser Tor)

Створенню громадського простору у цьому районі передували бунти місцевих жителів з приводу підвищення квартплати.

Район Kottbusser до об’єднання Берліна був периферією міста. В 1960 році берлінський сенат започаткував програму санації місцевого простору. За планом цей район мали переоблаштувати і забудувати соціальним житлом. В результаті з’явилося близько 1000 квартир. У 70-х роках попит на соціальне житло зменшився і було вирішено що після 30-60 років експлуатації соціальне житло має переходити на комерційний рівень. Паралельно з цим постійно зростала орендна плата, часом вартість оренди соціального житла бувала вище середньоринкових цін.

Місцеві жителі намагалися звернути увагу політиків і ЗМІ до своєї проблеми. І через рік бунтів вирішили захопити одну з площ району. 

На площі за ніч побудували тимчасові споруди з піддонів. Згодом ━ облаштували будиночок. Перша стіна будинку стала місцем міжмовної комунікації, де люди залишають написи, вислови і вірші.

Зростання орендної плати мешканцям вдалось зупинити, але будиночок став місцем притягання для багатьох жителів Берліна.

Зараз там проводяться конференції, місцеві жителі запрошують науковців, в деяких приміщеннях можна зібратися і послухати музику.


Приклади Берліна і Відня є промовистому у тому сенсі, що створити обжитий простір заздалегідь спланувати неможливо. Це під силу тільки людям, які його «присвоять» і зроблять своїм, ━ підсумували Тіхомір Відерман і Кароліна Геттчен.

Нагадуємо, що темою шостого модулю City Makers’ Course Lviv є «Громадські простори».

Сторінка курсу у Facebook.

Контакти

Інститут міста

79008 Львів

пл. Ринок, 1, офіс 108-111

+38-032-254-60-81

+38-032-254-60-82

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.