Друкувати цю сторінку
Залучати не можна ігнорувати. Громадськість і планування міста
09 серпня 2019 Новини

Залучати не можна ігнорувати. Громадськість і планування міста

У публічному виступі взяли участь професор Детлеф Курт і Олександра Сладкова, які поділилися досвідом Львова й Німеччини щодо партисипації населення у процесах містобудуванні.

Презентація професора Курта складалася з прикладів залучення громадян декількох німецьких міст у процеси містопланування, а також з наочних схем та алгоритмів взаємодії експертів і населення.

За словами професора, до 80-х років у Німеччині не був врегульований процес партисипації, тому схема взаємодії мала вертикальний вигляд «згори вниз»: експерти з містопланування самостійно визначали цілі й готові результати доносили до мешканців. Але за останні 20 років модель змінилася і тепер громадян допускають до обговорення вже на етапі розробки мети майбутнього проекту.

Передував такій зміні конфлікт навколо проекту «Штутґарт 21»: проект передбачав побудову 57 км залізниці, й об’єктів навколо неї. Через протести громадян реалізацію «Штутґарта 21» довелося відкласти на 16 років. Задля уникнення розбіжностей думок громадськості й урбаністів надалі, у Німеччині на законодавчому рівні прописали участь населення у процесах містопланування.

Тому схема:

Внутрішні консультації Внутрішні рішення Проголошення громадськості

змінилася на:

Інформування громадськості Консультація Кооперація

 

Але і такий підхід не вирішив усіх питань. Професор Курт розповів про явлення «парадоксу партисипацій»: на етапі початкового планування й обговорення громадськість не виявляє інтересу до майбутнього об’єкту, але чим ближчий до реалізації проект, тим більшою стає зацікавленість громадськості.

Детлеф Курт виділив важливі складові комунікації експертів з населенням. Для залучення мешканців до процесу містопланування необхідно їх публічно інформувати:

- якомога раніше;

- стосовно усіх цілей;

- щодо зміни рішень;

- про наслідки планування.

Також важливо допускати громадськість до обговорення і висловлення думки.

 

Окрім професора Курта своїм досвідом партисипації поділилася Олександра Сладкова – начальниця відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку».

Свою презентацію Олександра побудувала на прикладах «до/після» і наочно продемонструвала які зміни міського простору відбулися у Львові останнім часом, що цьому передувало і як відбувалася комунікація проектувальників з львів’янами.

Серед нагальних проблем львівського містобудівництва Олександра зазначила короткочасний період планування і довготривалу реалізацію. Для ефективного втілення все має бути навпаки.

Одним із дієвих шляхів залучення мешканців Олександра вважає формат Майстерні міста.

Однак на питання, чи має житель залучатися до всіх процесів планування, Олександра відповіла:

Ухвалення проектного рішення має базуватися на думці мешканців, але це виключно завдання експертів.

Після презентацій спікери мали можливість поспілкуватися з аудиторією і відповісти на їх питання.

 

Тема партисипації вже не нова для Львова, попередньо в рамках проекту «Вулиця для всіх» було розроблено модель залучення громадськості до планування та реконструкції вулиць у місті. Однак, нові виклики з’являються у місті і нові партисипативні інструменти, які презентував проф Детлеф Курт, Олександра Сладкова варто враховувати в процесі містопланування.

 

Нагадуємо, що зустріч проходила у рамках City Makers’ Course Lviv, який реалізовується КУ Інститутом міста, НУ Львівська Політехніка та Брандебурзьким університетом (Німеччина).