Як живе молодь Львова в умовах карантину?

Станом на 9 квітня 2020 року Львівська область посідає 5-те місце за кількістю запитів у Google про коронавірус, адже  пандемія охопила увесь світ. Звичний ритм життя середньостатистичного мешканця_ки перейшов у режим «перезавантаження».

Команда Інституту міста спільно з МолоДвіж Центр. Львів виступили ініціаторами опитування серед молодіжної 14-35 –річної когорти, щоб визначити 3 аспекти: 

  • Практики дозвілля молоді упродовж карантину;
  • Рівень дотримання заходів безпеки у протидії COVID-19;
  • Оцінку діяльності муніципалітету Львова в умовах карантину.

 

Результати опитування варто трактувати радше як тренди з метою оперативної поінформованості населення Львова. 

 

Основні результати опитування: 

  • Карантин негативно вплинув на емоційно-психологічний настрій молоді, адже 52,9% опитаних зазначили про його погіршення. Ще чверть молоді – 22,6% – відповіли, що їхній емоційний стан не змінився. 12,8% не визначились щодо своїх емоцій. 
  • 39% задоволені діями муніципалітету Львова щодо протидії епідемії коронавірус (13% – цілком задоволені, 26% – радше задоволені). Ще 33% задоволені та незадоволені водночас. Вік обернено впливає на рівень оцінки дії влади в умовах карантину: чим старшою є молодь, тим більше вона незадоволена діяльністю влади. Передусім це пояснюється вищим рівнем інфовключеності у життя міста серед старшої вікової групи молоді, а також із зупиненням звичного робочого режиму, який негативно вплине на фінансове становище молоді.  
  • Кожен четвертий – 25% – відчув фінансові труднощі ще на ранніх стадіях введення карантину. Майже вдвічі більше це відчули хлопці (34%), ніж дівчата (16%). Близько 45% припустили, що зазнають браку коштів у перспективі 1-2 місяців. 

 

Що виступає тригером погіршення емоційно-психологічного настрою? 

1 місце. Відсутність можливостей для подорожі – 86%. 

Чим старшими є респондент_ка, тим більшою мірою цей фактор пригнічує їх. 

2 місце. Відсутність спілкування офлайн з друзями, рідними – 77%.

Цікаво, що за результатом опитування гіпотеза дослідників «Дівчата більше засмутяться через брак живого спілкування» спростована з різницею у 11%: 72% дівчат та 83% хлопців. 

3 місце. Відсутність звичного навчального/робочого графіку – 75%. 

Діти скоріше радіють карантину (60% невдоволених), а старша молодь – радше стурбована через такі зміни (78%), адже майже кожен другий з них зазначив, що вже у перспективі 1-2 місяців можуть зазнати фінансових труднощів (~52%). 

Серед інших причин, що засмучує молодь, відзначено нестачу різноманітності практик відпочинку (кафе, театри, кінотеатри тощо; 65%). А ось страх за рідних, які можуть опинитися у групі ризику захворюваних,  має чверть молоді (24%). Більш емпатичними виступають дівчата (29%), ніж хлопці (19%).

Якими практиками молодь наповнює свій вільний час? 

Серед практик дозвілля переважають здебільшого пасивні. Зокрема, з певним відривом від інших категорій, ТОП 2 практики – перегляд фільмів, новин тощо (71%) та проведення часу у соціальних Інтернет-мережах (71%). 

У гендерному вимірі, дівчата та хлопці майже однаково полюбляють дивитися фільми, новини тощо (70% і 72% відповідно), а ось у перегляді стрічок у соціальних мережах більш зацікавленими є дівчата (75%), аніж хлопці (67%). 

Із введенням карантину частка молоді, які займаються спортом, становить 53%, що є вкрай позитивним моментом, зважаючи на обмежену активність в умовах ізоляції. Діти демонструють найвищий потенціал у здійсненні спортивних практик (67%), а ось молодим особам віком 28-35 років, як найменш активною віковою групою (47%), варто спробувати знайти вільний час для покращення здоров’я, незважаючи на професійну зайнятість. 

Бажання покращити свої навики та знання завдяки курсам на онлайн-платформах виявили майже 44% молоді. Стимул до навчання тісно пов’язаний із віком: чим молодшою є молода особа, тим більшою мірою вона виявляє бажання вчитися. Згідно з опитуванням, упродовж карантину онлайн-навчання розпочали 67% підлітків (14-17р.),  майже 57% молоді віком 18-22 р., дещо менше – 43% – віком 23-27 років та лише третина – 34% – молоді віком 28-35 років. 

Цікаво, що, незважаючи на інформаційні тренди, паперові книги користуються майже вдвічі більшою популярністю, ніж аудіокниги: 41% vs 19%. Шанувальниками-читачами паперових книг передусім є дівчата (44% vs 38% хлопців) та особи віком 18-27 років (48,5%), а ось найменше часу для прочитання паперової літератури мають особи віком 28-35 років (~ 34%). 

Карантин дає і свої негативні наслідки: захоплення молоддю віртуальною реальністю. Вже зараз фіксуємо, що третина молоді – 30% – ще більше піддається самоізоляції, зокрема через проведення вільного часу у онлайн-іграх, симуляторах тощо. Цей показник є втричі вищим серед хлопців (49%), аніж дівчат (15%). 

Ще більшою проблемою є те, що ігрова залежність посилюється серед наймолодшої вікової групи. Згідно з опитуванням, свій час у онлайн-іграх проводить майже 41% дітей віком 14-17 років, а також 39% – осіб віком 18-22 роки. 

«Наша команда дещо стурбована такими даними та просить батьків звернути увагу на часопроведення своїх дітей за гаджетами. Ми не відстоюємо позицію категоричної заборони щодо таких практик дозвілля, проте застерігаємо від негативних наслідків, які можуть бути зумовленими залежністю від світу онлайн», – наголошує Тетяна Приходько, керівниця програми аналізу та досліджень КУ Інститут міста.

 

Хлопці, придбайте антисептик, бо COVID-19 – це серйозно! 

Одним із важливих кроків у боротьбі з коронавірусом є відповідальне дотримання профілактики. Середній показник здійснення заходів у протидії епідемії серед молоді становить 85%. 

Опитані цілком оперативно зреагували на епідемію: 

  • 98% часто миють руки (з них 80% – роблять це завжди, 12% – час від часу)  
  • 94% обмежили пересування громадським транспортом (з них 82% – повністю, 12% – час від часу)  
  • 94% обмежили комунікацію з близькими (з них 54% – повністю, 39% – ситуативно)  

 

Незважаючи на рекомендацію придбати антисептик, лише 82% мають його при собі (з них 67% завжди мають його при собі, ще 15% – залежно від ситуації). Хлопці з різницею у 14% більше знехтували цією порадою, ніж дівчата: 89% vs 75%.

Гаджети, які є невід’ємною частиною життя молоді, варто піддавати додатковій гігієні. Відповідно до опитування, 79% здійснюють практики дезінфекції власних мобільних телефонів, планшетів тощо. Хлопці (69%) у цьому плані є ще більш пасивними, ніж дівчата (89%). Також дані демонструють, що діти-підлітки найменше дезинфікують гаджети (61%). А зважаючи на їхню частоту проведення дозвілля у віртуальному світі, батькам варто провести додаткову розмову з дітьми, щоб пояснити важливість здійснення такої практики та можливу небезпеку від її невиконання. 

83% молоді підтримують дистанційний навчальний, робочий режими. З них 73% вже перейшли у онлайн режим діяльності, ще 10% продовжують відвідувати основне місце праці. А щодо ефективності такого формату, то 43% відзначили, що така робота загалом є результативною. 

Челенджів як GrandCall має бути більше!

Поінформованість – це безпечність для тих, хто обізнаний, та вияв турботи від тих, хто інформує близьких.

В умовах карантину молодь виступила агентом ресоціалізації, адже 77% опитаних сповіщували своїх старших рідних (батьків, дідусів, бабусь та інших) про заходи, які варто дотримуватись у протидії COVID-19. Що важливо, дівчата і хлопці виявились однаково емпатичними: 77% та 76% відповідно. 

Водночас кожен шостий (17%) відзначив, що радше їхні старші рідні розповідають їм про заходи безпеки. 

Довідка:

Опитування проводилось Інститутом міста спільно з Молодвіж Центр.Львів упродовж 29 березня – 06 квітня 2020 року. Метод збору інформації: самозаповнення респондентом_кою анкет у Google Form. 

У цьому дослідженні вивчалась думка осіб віком 14-35 років, які, згідно з законодавством України, вважаються молоддю, молодими громадянами. Вибіркова сукупність: 400 осіб, віком 14-35 років. Тип вибірки: стратифікаційно-пропорційна з квотним відбором на останньому щаблі. Квоти: стать, вік та район проживання. Для конструювання вибірки використовувались дані Головного управління статистики у Львівській області. 

Загалом опитано 648 осіб. Перевіривши базу на коректність заповнення анкет, до масиву було включено 488 анкет. Далі у базі даних SPSS було здійснено «ремонтування вибірки»: корекцію розподілів для відтворення у вибірці соціально-демографічних характеристик (квот), визначеними дослідниками на початку опитування.

Рекрутинг респондентів і респонденток здійснювався комбінованим методом: 

  1. Поширення анкети у соціальних Інтернет-мережах (офіційні сторінки Інституту міста, МолоДвіж Центр. Львів і публічні сторінки про життя у місті Львів) 
  2. Поширення опитування на офіційному сайті Пре-служби ЛМР
  3. Е-mail розсилка анкети серед бази контактів, яка сформована у ході співпраці з молоддю Львова
  4. Метод «снігової кулі» здійснений респондентами_ками, які взяли участь у опитуванні
  5. Дистанційне залучення респондентів_ок, які були недосяжними у ході застосованих 3 попередніх технік збору інформації, інтерв’юерами та інтерв’юерками дослідницької команди 

При інтерпретації даних потрібно зважати на період проведення опитування та враховувати, що при середньому % значення відповіді у одновимірному розподілі категорія при двовимірному розподілі (наприклад, за гендером) радше вказує на тенденції громадської думки молоді серед окремої групи за квотою.

Додаткова інформація

  • Implementation period: 29 березня – 06 квітня 2020 року
  • Customer: Інститутом міста, Молодвіж Центр.Львів
  • Executor: Інститутом міста, Молодвіж Центр.Львів

Контакти

Інститут міста

79008 Львів

пл. Ринок, 1, офіс 108-111

+38-032-254-60-81

+38-032-254-60-82

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.