31 Серпня 2021

Яким має бути Львів 2025?

Про дослідження

З 2011 року Львів має Комплексну стратегію розвитку. Основні напрями розвитку міста визначаються на основі соціальних змін та запиту від мешканців. Для напрацювання оновленої Стратегії розвитку Львова’2025 Інститут міста реалізував дослідження аби зрозуміти: 1) які саме питання турбують мешканців та 2) чи дійсно проблеми, про які найчастіше говорять мешканці, повинні бути пріоритетними у фінансуванні.

Результати дослідження

1. Чи спостерігають львів’яни покращення у місті?
Загалом опитані відзначають про покращення умов проживання у місті за останні 5 років: 64% проти 9% кому покращення не помітні. Серед чоловіків думка про відсутність покращень у місті лунає частіше, ніж серед жінок: 14% проти 5% відповідно.
За віковим розподілом молодші групи більшою мірою оптимістичні щодо розвитку міста (73% – 18-28 років та 74% – 29-39 років). А ось найменше покращень у місті спостерігають особи віком 50-59 років (14%, із даних випливає, що для них місто залишилось на рівні 2015 року, а також що ця вікова категорія, з-поміж інших, має найвищий запит щодо зайнятості та наявності робочих місць).

Оцінка розвитку міста за останні 5 років  Усі загалом,% Жінки Чоловіки
Помітні покращення 65% 67% 63%
Місто залишилося на рівні 2015 року 24% 27% 20%
Не помітно покращень 9% 5% 14%
Важко відповісти 2% 1% 3%

_______

У розрізі за районом проживання наявний лідер щодо оцінки розвитку міста, проте і не до кінця однозначний. З одного боку, мешканці Галицького району (78%) найбільше вказали про наявність покращення у місті, а з іншого – про відсутність (16%, проти 8-9% серед мешканців із інших районів. Припускаємо, це пов’язано із тим, що для мешканців центрального району викликів є більше: наприклад, вони частіше відзначають про надмірний шум, вуличну музику, туристичні потоки тощо). Про те, що місто за останні 5 років суттєво не змінилось переважно вказали опитані із Сихівського (30%) та Личаківського (28%) районів. 

2. Що турбує львів’ян найчастіше? 

Для виявлення ієрархії «болючих точок у місті» застосовувалась техніка «відкритого запитання», де мешканці повинні самостійно назвати проблеми, які їх турбують у функціонуванні міста. Загалом опитані замаркували 1 039 згадок про проблеми Львова. На їхній основі сформовано 11 блоків загальних категорій. 

Перша проблема, яка турбує кожного другого мешканця, – транспорт та мобільність (46% | 476 згадок). 

ТОП-3 проблеми: 

    • стан доріг (112 згадок) 
    • затори (95 згадок)
    • технічний стан громадського транспорту (79 згадок)

___

Друга проблема – благоустрій (31% | 317 згадок).

ТОП-3 проблеми: 

    • неналежне прибирання вулиць (83 згадки) 
    • частота вивезення сміття (63 згадки)
    • стан тротуарних доріжок (25 згадок)

___

Третя проблема – архітектура та пам’ятки (6% | 67 згадок).

ТОП-3 проблеми: 

    • хаотична забудова (21 згадка)
    • незаконна забудова (21 згадка)
    • відсутність реставрацій історичної частини міста (8 згадок)

3. Які сфери, на думку львів’ян, мають бути у пріоритеті для Львова 2025?

Гіпотеза про те, що проблеми, які турбують мешканців зараз, і сфери, які мають розвиватися у майбутньому, відрізняються – підтвердилась. Результати дослідження демонструють, що цьому, з одного боку, сприяють макроситуації (пандемія, економічна нестабільність тощо), а, з іншого боку, – щоденні практики взаємодії із містом. 

Так, уявляючи Львів 2025, мешканці Львова найбільше хотіли б розвитку у сфері охорони здоров’я та медицини (25,1%). Ця ж сфера є у 2 пріоритеті із найбільшою часткою у 18,6%. Припускаємо, що цьому сприяла ситуація із COVID-19, що дозволила посунути наскрізну сферу у 3 пріоритетах – транспорт та мобільність – на другу сходинку у пріоритеті №1. 

Третю сходинку у пріоритеті №1 між собою розділили «Освіта» (11,8%) та «Розвиток економічних умов: нові робочі місця, умови для ведення бізнесу..» «11,0%). Розвиток освіти найбільш важливий для молоді 18-28 років (17%) та осіб 40-49 років (15%), а економічні умови – для осіб 50-59 років (19%). 

За думками львів’ян у пріоритеті №2 з’являється нова сфера «Благоустрій» (10,5%), яка важлива передусім для жінок (13% проти 7% чоловіків), осіб 40-49 років (14%) та мешканців Франківського (16%), Личаківського (15%) районів. У пріоритеті №3 теж виникає новий запит – сфера комунальних послуг (12,1%), яка важлива для осіб віком 40-49 років (19%) та 60 років + (16%). 

Методологія дослідження

Дослідження реалізовано КУ Інститут міста. Збір даних тривав упродовж 20 липня – 20 серпня 2021 року методом опитування віч-на-віч. Об’єм вибіркової сукупності – 700 мешканців Львова, віком від 18 років. Тип вибірки:  багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотним відбором на останньому щаблі [вік, стать та район проживання]. Теоретична похибка вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,78% для показників, близьких до 50%.