11 Січня 2018 | Якість життя

ГРОМАДИ В ДІЇ: ДУМКА МЕШКАНЦІВ ЛЬВОВА ПРО ПРОЕКТ

Основна мета дослідження полягала у тому, щоб визначити рівень обізнаності мешканців про проект, міру їхньої участі у проекті та практики покращення власного життя у місті.

Загалом 41% мешканців чули про проект (18% дуже добре обізнані, а 23% щось чули про проект). Основну інформацію мешканці черпали з соціальних мереж (64%) та TV (34%).

Майже кожен сьомий мешканець (15%) був залучений до проекту. Переважно третина мешканців долучалась до усіх
подій, які були проведені в рамках проекту, а також додатково фінансували проект благоустрою у своїй мікрогромаді.
Спостерігаємо, що не існує суттєвої різниці у оцінені важливості проекту для міста між тими, хто обізнаний із проектом, а також
тими, хто особисто брав участь у різних заходах проекту: 81% та 88% відповідно задоволені реалізацією проекту. Таку високу
оцінку можна пояснити тим, що, на думку мешканців, організатори проекту проявили високий рівень відповідальності у його реалізації (4,12), а також через те, що реалізація подібних проектів дозволяє формувати сильне громадянське суспільство (4,06 за 5-бальною шкалою).

Для визначення просторової ідентичності серед мешканців було сконструйовано індекс, який містить 4 індикатори: мікрорайон як фізичний простір, мікрорайон як спільнота людей, мікрорайон як спогади про дитинство та мікрорайон як емпатія.
Як і торік, мешканці переконані, що мікрорайон – це місце, де вони живуть та почувають себе комфортно. Цей індекс сягнув
позначки 4,24 за 5-бальною шкалою. Найбільш комфортно себе почувають мешканці з мікрогромад «Білогорща» (4,58), «Личаків» (4,44), «Володимира Великого – Наукова» (4,41), а найменше, проте помірно, – «Рясне-1» (3,33), «АС-6 – Майорівка» (3,33), «Клепарів» (3,17).

На другому місці мешканці обрали індекс, що визначає мікрорайон як людей, які поділяють їхні основні цінності та
сприймають проблеми Іншого як власні. Третю сходинку між собою розділили два індекси: перший вказує на те, що мікрорайон – це місце дитячих спогадів, а інший – мікрорайон є спільнотою людей, яка має певні очікування щодо поведінки та взаємодії між мешканцями громади.

Масштабний проект, який скерований на підвищення рівня активності мешканців, дозволив ще й зміни умови проживання у місті. Зокрема, 42% опитаних переконані, що з 2015 року ситуація в місті зазнала позитивних змін. Майже кожен другий мешканець вважає, що покращився благоустрій навколо власної прибудинкової території (52%) та благоустрій мікрогромади загалом (45%).

Найбільше блаугостроєм задоволені мешканці з мікрогромад «Володимира Великого – Наукова» (4,12), «Знесіння» (4,00), «Батальна – Дж. Вашингтона» (3,92), а найменше – «АС-6 – Майорівка» (2,47), «Студмістечко – Податкова» (2,00), «Клепарів» (1,92). Водночас третина мешканців відчуває потребу у покращенні обслуговування власного будинку (ЛКП, ЖЕК, ОСББ) та озеленення. З результатів дослідження спостерігаємо, що мешканці, які брали участь у проекті, більшою мірою задоволені умовами проживання у громадах, ніж ті, хто не брав участі у його заходах.

Моніторинг якості життя у Львові минулих років демонстрував не високий рівень задоволеності обслуговуванням власних будинків комунальними підприємствами. В рамках проекту приблизно 12% опитаних брали участь у навчанні зі створення ОСББ. Левова частка серед них (85%) позитивно оцінили важливість цих курсів для практики. Найбільш важливим результатом є те, що упродовж трьох років зафіксовано зростання кількості ОСББ майже вдвічі: з 6% до 13% станом на 2017 рік.

Респонденти переконані, що високий рівень партисипації дозволить змінити життя на краще. Як і минулого року, опитані, які проживають в одному будинку (55%), переважно об’єднуються для вирішення оперативних проблем (подолання несправностей у будинку, поточний ремонт тощо), ніж для стратегічних напрацювань у розвитку власної мікрогромади (34%). Водночас мешканці з суміжних будинків контактують з сусідами найчастіше через проведення спільного дозвілля (35%), а напрацювання стратегії розвитку власної громади є дещо важливішим, ніж вирішення оперативних проблем (34% та 19% відповідно).

Проект подарував мешканцям можливість не лише змінити власний простір проживання, але й об’єднатися як громада. Про це свідчить те, що майже 2/3 мешканців (63%) першочергово мають гордість за мешканців своєї мікрогромади, а лише потім відчувають гордість за те, що проживають у своєму мікрорайоні (59%). Що цікаво, жінки (59%), мешканці Личаківського (69%) та Залізничного (69%) районів найбільше пишаються мешканцями своєї громади.

Одним із механізмів залучення громади до вирішення важливих питань у місті є громадські ради при ЛМР. Сьогодні у Львові створено 22 громадські ради. Майже кожен третій мешканець (33%) чув про їхнє функціонування. 77% опитаних, хто дуже добрий обізнаний із їхньою діяльністю, вважають, що найбільш ефективно проявили себе громадські ради з питань освіти та навчання, культури, а також з ІТ-сфери. Ще одним механізмом співпраці мешканців із представниками місцевого самоврядування є проведення громадських слухань. Майже кожен п’ятий мешканець (22%) брав участь у громадських слуханнях. Абсолютна більшість відвідує їх лише тоді, коли має особисте зацікавлення до теми (71%). Проте 23% завжди беруть участь у громадських слуханнях, коли знають про їхнє проведення. Ми поцікавились у мешканців про ефективність цих слухань для розвитку міста: 27% відзначили про їхню результативність, а 43% – віддали перевагу варіанту відповіді «50/50%»

Лише 5% мешканців були залучені до навчальних програм, що реалізовував Інститут лідерства та управління УКУ в рамках проекту «Громади в дії» («СпільноДія», «PROFI РАДИ»). Проте опитані дуже високо оцінили тематичне наповнення та практичність набутих знань. Спостерігаємо, що мешканці дещо вище оцінюють курс навчання в рамках «СпільноДія», ніж «PROFI РАДИ». У розрізі окремих показників респонденти в рамках програми «СпільноДія» найбільш задоволені темою навчання щодо залучення більших коштів для розвитку своєї мікрогромади (4,57), а в рамках «PROFI РАДИ» – щодо вивчення ролі громадських рад при органах місцевого самоврядування (3,78 із 5 можливих).

Переважна більшість мешканців (90%) підтримують проведення моніторингу якості життя у Львові. На думку мешканців, соціологічні дослідження дають змогу виявити важливі проблеми міста (95%), а також спонукають до пошуку нових інструментів вирішення актуальних питань у місті (82%). Майже кожен другий мешканець (48%) відзначив необхідність поділу міста на мікрогромади. Це і не дивно, адже щорічні дослідження демонструють існування окремих мікрогромад: наприклад, «Кам’янка», «Вульки» тощо.

Згідно з даними дослідження, мешканці Львова не мають високого рівня обізнаності про соціокультурний конкурс «Зробимо Львів кращим»: 38% чули про проект. Однак 78% підтримують проведення подібних конкурсів та вважають необхідність проведення подібних ініціатив надалі.

Отже, з огляду на вищезгадане, варто зауважити, що мешканці високо оцінили проект «Громади в дії» для розвитку міста, проте лише більше ніж третина респондентів (36%) відзначили, що рівень об’єднання мешканців міста є високим. Таким чином, можемо припустити, що реалізація подібних проектів як «Громади в дії» буде сприяти розвитку не лише мікрогромад, але й міста загалом.

Технічні параметри дослідження

Соціологічне дослідження «Громади в дії: думка мешканців Львова про проект» було проведене аналітичним центром КУ Інститут міста в період 11-26 січня 2018 року в рамках проекту «Зміцнення громад заради сталого розвитку міста» за підтримки програми Європейського союзу. Погляди, висловлені в цій публікації, належать авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією ЄС.
Вибіркова сукупність дослідження становить 600 мешканців, віком від 18 років.

В опитуванні було використано багатоступеневу стратифікаційну випадкову вибірку з квотним відбором респондентів на останньому щаблі (квоти: стать та вік.). Дані: Головне управління статистики у Львівській області). Дослідження було проведено в 2 етапи: 1) on-line опитування та
2) методом поквартирного опитування «face-to-face». У анкетах паперового зразка було введено питання-фільтр, для уникнення повторного попадання респондентів до опитування.

Формування маршрутних листів було розподілено між 39 мікрорайонами
Львова, які були виокремлені в рамках дослідження «Соціальний простір міста: потенціал до громадотворення, 2016 рік». Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайнефекту) з імовірністю 0,954 не перевищує 4,1%. До збору інформації було залучено 19 інтерв’юерів, яким попередньо було проведено інструктаж з опитування. Репрезентативність даних забезпечена 100% дотриманням квот під час польового етапу дослідження. Контроль виконання робіт був забезпечений логічною та телефонною перевіркою заповнення анкет, а також перевіркою бази даних на логічні помилки. Не якісно заповнені анкети були відсіяними та переробленими інтерв’юерами.

Звіт

https://city-adm.lviv.ua/lmrdownloads/prezentatsiia-Instytut_mista.pdf