2 June 2021

Лейпцизька хартія 2020

В межах VIII Всеукраїнського форуму місцевого самоврядування відбудеться панельна дискусія “Інтегрований розвиток міст 2.0” від Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ GmbH. Під час неї буде обговорено роль Лейпцизької Хартії для міст.

Лейпцизька хартія визначає постулати сталого розвитку міст Європи і є фаховою базою для структурної політики ЄС (напр. в рамках програми ЄФРР). Лейпцизька Хартія була розроблена представниками держав-членів Європейського Союзу для інтегрованого та сталого розвитку міст Європи.

Коли була ухвалена Хартія?

Обидві Ляйпцизькі Хартії 2000 та 2020 року були ухвалені під час головування Німеччини в Раді Європейського Союзу. Перша Лейпцизька хартія 2007 року зосереджувала увагу на тодішніх актуальних викликах: розвитку якісного транспорту в містах, розширення міських просторів, зосередження уваги на відсталих районах міст та їх інтеграції у міський простір і створення там локальних центрів.

У 2020 році була прийнята Нова Лейпцизька Хартія, яка перенесла акцент із практичних рішень для розвитку міст до більш широкого бачення.

У чому полягають особливості оновленої Хартії?

Автори підкреслюють два аспекти: орієнтування розвитку міст на загальне благо (інклюзивні міста для всіх, public good) та трансформаційну силу міст. Нова Ляйпцизька Хартія визначає міста не лише як щільно збудовані системи, а як і поліцентричні системи, у яких відбувається культурна, соціальна, екологічна та економічна взаємодія. Завдяки їх поступовому історичному розвитку й ролі міст як центрів притягання, зараз вони є лабораторіями для нових способів вирішення проблем і розвитку соціальних інновацій.

Хартія підкреслює, що якісне містопланування повинне базуватися на створенні компактних, соціально та економічно змішаних міст, які дають змогу людям взаємодіяти, обмінюватися думками та інтегруватися в спільноти. Міста повинні мати добре розвинену інфраструктуру, здорове довкілля та можливості для всіх мешканців.

Рівні просторового розвитку міст та їхні вектори трансформації

Хартія визначає та вважає за потрібне враховувати три рівні просторового розвитку міста:

  • Рівень мікрогромади
  • Рівень місцевого врядування
  • Рівень функціональної зони міст

На основі загальновизнаних вимірів сталого розвитку міст — економічного, соціального та екологічного, Хартія вказує на завдання міст для трансформації в рамках цих вимірів:

  • Справедливе місто. Місто, яке забезпечує рівні можливості та довкілля для всіх мешканців, незалежно від гендеру, соціально-економічного статусу, віку чи походження.
  • Зелене місто. Трансформаційна сила міст повинна спрямовуватися на боротьбу з глобальним потеплінням та забезпечення якісного повітря, води, грунтів та землекористування.
  • Продуктивне місто. Міста повинні розвивати диверсифіковану економіку для створення нових робочих місць та фінансових умов розвитку. Міста є найбільш привабливими, інноваційними та конкурентноздатними бізнес-локаціями, а тому потребують освічених та професійних працівників, технічної та логістичної інфраструктури та доступних просторів. Забезпечення цих умов має бути інтегрованим в містопланування.

Роль діджиталізації в трансформації міст

Всі ці виміри тісно пов’язані процесами діджиталізаці і саме у містах масштабування цифрових рішень відбувається найшвидше. Саме тому стала діджиталізація повинна переслідувати цілі сталого розвитку у питаннях довкілля, бути інклюзивною та бути основним важелем для конкурентоспроможності міст в Європі. 

Ключові принципи належного врядування для міст

  • Розвиток міста для суспільного блага. Місцеві органи влади повинні діяти в інтересах добробуту громадськості.
  • Інтегрований підхід. Усі сфери міського життя повинні бути скординованими в просторовому, секторальному та часомову вимірах.
  • Партисипація та спільнотворення. Залучення громадськості та усіх зацікавлених сторін забезпечує якість міського простору та є базою процеси локальної демократії.
  • Багаторівневе врядування. Усі рівні врядування — від місцевих до глобальних, несуть відповідальність за майбутнє наших міст, керуючись принципами субсидіарності та пропорційності.
  • Просторовий фокус. Міські стратегії та бюджети повинні ґрунтуватися на якісному аналізі ситуації конкретного місця, його перевагах та ризиках, активних дійових осіб та наявних обмеженнях.

Мар’яна Кухлевська, Відділ політики розвитку міста, Федеральне міністерство внутрішніх справ, будівництва та батьківщини Німеччини:  

“Нова Ляйпцизька Хартія є документом нового масштабу для країн ЄС та міжнародних партнерів. В порівнянні з Ляйпцизькою Хартією 2007 року вона піднімається на вищий стратегічний рівень, але водночас описує практичні принципи врядування міст, які можуть допомогти містам у втіленні стратегій. Цей документ пройшов багато кіл внутрішньо європейських перемовин і ми раді, що в результаті саме суспільне благо як ціль розвитку європейського міста стало центром нової Хартії. Адже саме збалансування інтересів різних груп мешканців міст, так і різних сфер його життя приховує в собі водночас як конфлікти, так і найбільші потенціали”