22 Квітня 2021

Думка львів’ян про крематорій та біопоховання

Львів за останній рік збільшився у розмірах за рахунок приєднання громад, утворивши Львівську агломерацію. І відповідно, земель для розширення кладовищ буде ще менше. Це спричинить наближення кладовищ до житлових забудов, що суперечить санітарним нормам та підвищення вартості землі для населення у момент поховання.

Минулий тиждень тема побудови крематорію є на порядку денному. Обговорюють питання суми витрат, наявність локації для будівництва крематорію тощо. Водночас не згадують: “А що про це думають самі мешканці/ки Львова?” 

КУ Інститут міста в 2019 році провели детальне дослідження щодо найбільш поширених міфів про це питання, зокрема про ставлення як до біопоховань загалом, так і безпосередньо до побудови крематорію у місті.

Сьогодні, кожен другий львів’янин або 51% підтримує будівництво крематорію, а 44% респондентів загалом не проти, аби їх кремували. Динаміка відповідей залежить від віку: літніх людей більше тих, хто проти, натомість серед молодших людей більше прихильників біопоховань. Найбільшу готовність проявили чоловіки (47,7%) та молодь 18-30 (56,9%).”, — говорить керівниця програми аналізу та досліджень Інституту міста, соціологиня Тетяна Приходько.

Завдяки раніше проведеному дослідженню львів’янам важливо прокоментувати популярні у ЗМІ п’ять міфів:

Міф 1. Кремація – цілковита заміна традиційному похованню

Неправда. Кремація визначається як альтернативна форма до традиційного поховання. Волевиявлення на кремацію є добровільним та підтверджене проєктом Закону України № 8248 від 05.04.2018.

Міф 2. У Львові не досліджений запит на біопоховання та крематорій

Неправда. Ще 2019 року команда Інституту міста спільно з «Соціоінформ» провели репрезентативне дослідження, опитавши 1 200 осіб, віком від 18 років і старше. Гранична теоретична похибка репрезентативності вибірки не перевищує 2,9%.

Міф 3. Побудова крематорію – це породження корупції

Маніпуляція. Адже для муніципалітету організація нового кладовища та його утримання є одним з найбільш проблемних питань. З огляду на статистичний звіт Держстату, Львівська область (41од.) посідає 3 місце, поступившись Закарпатській (61од.), Київській (52од.), Харківській (45од.) областям, щодо потреби у забезпеченні нових місць для поховань. Тож можливість збудувати крематорій вирішує питання із збереженням земельних ділянок, а також дозволяє залучати інвестиції ззовні.

Міф 4. Кремація тіла дорожча, ніж традиційне поховання

Неправда. Найменший набір послуг традиційного поховання у Львові коштує ~8-9 тис. грн., водночас послуга кремування у Києві коштує близько 4 тис. грн., з яких сама кремація вартує 445 грн. Наприклад, вартість біопоховання у Дніпрі, з транспортними витратами до Харкова, становить від 7 до 9 тис. грн. (послуги кремації, бригади, подушка, гроб, транспортування).

Міф 5. Церква проти альтернативного виду поховання – кремації

Маніпуляція. Тут ми не здійснюємо вторинного аналізу біблійних текстів, але послуговуємось висловами священників, які представляють різні конфесії та декларують публічно позицію з релігійного письма. 

З огляду на це, спостерігаємо що греко-католицька церква є більшою мірою лояльна до кремації, ніж православна. Здебільшого твердження священників зведені до фрази із Святого Письма: «… [людино – ред.] …бо ти порох, і до пороху вернешся». Тобто біблійне письмо – не забороняє (!) альтернативних форм поховання, проте зауважує кілька важливих моментів: 1) перевагу традиційному похованню надається через бажання вшанування тіла; 2) людина може сама обирати спосіб свого поховання; 3) як зазначають певні священнослужителі, людина повинна бути похована на кладовищі (колумбаріях), але не у громадських місцях.

Зауважимо, що дослідження підтверджує процес секуляризації населення: конфесійна приналежність львів’ян не впливає на їхнє ставлення до біопоховання: різниця між тими, хто відвідує православну і тими, хто відвідує греко-католицьку церкву становить майже 4% (50,6% vs 46,7%).

Все ж таки, місто має підтримку львів’ян, а отже може вирішити проблему ще до моменту критичного піку. У такій ситуації місто менше витратить ресурсів, ніж у ситуації їхнього цілковитого вирішення.

Нагадаємо, що депутати вже раніше виділили землю для міського крематорію на території Голосківського цвинтаря. Місто мало оголосити всеукраїнський архітектурний конкурс на будівлю та виготовити проєктно-кошторисну документацію планували до кінця 2021 року.