9 Липня 2020 | Місцеве врядування

#ДЛЯЧОГОМИЦЕРОБИМО: програма відновлення “Львів завтра”

Ми вже розказували про програму відновлення “Львів завтра”. У цій статті директор Інституту міста Олександр Кобзарев підсумує її теперішній стан виконання і відповість на питання: для чого потрібна ця програма.

Як виникла ідея створення програми?

В березні усі намагалися вирішити що робити “тут і зараз”, щоб підготуватися до спалаху COVID-19, включаючи карантинні заходи і підготовку медичних установ. Інститут міста отримав інше завдання – визначити що робити після того, як карантин закінчиться. Ми мали вивчити міжнародний досвід: як стимулювати економіку, як допомогти постраждалим через коронавірус, як забезпечити психологічну, соціальну допомогу тощо.

Яка головна мета і задача програми?

Звичайно, головною метою є зменшення проявів негативних наслідків пандемії. Ми розуміємо, що не можемо повністю зупинити негативні наслідки, вони вже є, але необхідно їх мінімізувати.

Програму критикують за те, що немає конкретного розрахунків витрат та очікуваного ефекту. Але скажіть відверто, чи є відповіді на питання: скільки людей захворіє, скільки триватиме перша хвиля, чи будуть інші хвилі, скільки робочих місць буде втрачено, на скільки просяде міська економіка, скільки недоотримає міський бюджет? Тобто забагато невідомих складових, які не давали нам можливості прорахувати конкретні терміни, витрати і результати виконання програми. 

Ми мали три соціологічних опитування, два серед мешканців і одне серед бізнесу. Дослідження показали, що 88% бізнесів зазнали втрат, ми бачили що тільки 30% мешканців були впевнені, що збережуть місце роботи. Ми знаємо, що є психологічні наслідки: люди постраждали від тривалого перебування у невизначеності і під постійним тиском того, що можна захворіти самому, або що захворіє хтось із членів родини. Власне, саме цього найбільше бояться мешканці: не того, що вони самі заразяться, а що заразиться хтось з їхньої сім’ї. Ми точно маємо соціальні наслідки і проблеми через те, що діти не ходять у садочки і школи.

І усі ці завдання необхідно розв’язувати. Наша задача зробити так, щоб мешканці швидше перейшли до нормального життя. Ймовірно, можна розрахувати точні цифри витрат і впливу, але на сьогодні ми і досі б займалися прорахунками, а не пропонували рішення. У цьому випадку потрібно не концентруватися на стратегічному аналізі, а впроваджувати ініціативи, які дадуть результат вже через тиждень-місяць-два місяці. 

Який міжнародний досвід втілили у програмі, а які напрацювання не підійшли Львову?

Перед написанням програми ми дослідили досвід країн і міст, які на той момент вже стикнулися з проблемою коронавірусу і теж думали про вихід з карантину. На жаль, ми не маємо таких ресурсів, як США чи Західна Європа, які “заливали систему” грошима: великі соціальні виплати, різні пільги для бізнесу. Ми можемо впроваджувати лише ті заходи, які б стимулювали економічне, культурне і соціальне життя в місті і не потребували великих фінансових витрат, тому що і так міський бюджет має менше поступлень майже на 300 млн.грн. (квітень-червень 2020).

Але деякі напрацювання з іноземного досвіду ми взяли. Наприклад: збільшили тестування: якщо у березні ми робили 300 ПЛР-тестів на день, то зараз більше 1200. Це було завданням номер один програми і команда яка над цим працювали під керівництвом міського голови і голови штабу Слічної Г.М. просувається надзвичайно успішно.

Друге перехід на дистанційну роботу. Нам кажуть, що ми не подумали про тих, хто не може працювати дистанційно. Ми чуємо усіх і наголошуємо: переходьте, якщо є така можливість.Так, це має певні незручності, пов’язані з організацією робочого процесу, але є і багато переваг. У людей менше стресу, пов’язаного з добиранням на роботу, більше часу лишається для сім’ї, зменшується тиск на громадський транспорт, який зараз працює у режимі спецперевезень і суттєво знижується ризик зараження. Опитування львівського бізнесу показує, що в середньому 45% працівників можна перевести на дистанційну роботу.  

Наступне це високі стандарти пов’язані з гігієною: дезінфектори, маски, дистанція, регулярне миття рук. Ми бачимо, що, наприклад, в Японії, де в менталітеті велике прагнення до чистоти, а маски носили ще до пандемії, ця країна майже повністю локалізувала вогнища інфекції й максимально швидко долає епідемію.

Які кроки програми уже втілюються?

Програму прийняли на виконкомі, але, на жаль, не підтримали депутати. Були зауваження і відсутність розуміння того, скільки це буде коштувати і який економічний ефект зможемо отримати. Я підтримую їх у тому, що бажано мати такі розрахунки, але повторюю, що наразі необхідно спиратися на швидкість реакції. Чим більше ми будемо зволікати з додатковими розрахунками, тим менше у нас шансів виправити наслідки. 

І тому я дуже пишаюсь тим, що наші колеги з різних департаментів взяли програму на озброєння і ефективно її реалізовують:

  • управління транспорту встановило у громадському транспорті дезінфектори;
  • гуманітарний департамент забезпечив лікарів додатковими виплатами;
  • управління культури дбає про те, щоб Львів залишався культурною столицею навіть під час коронавірусу і проводить вистави у різних районах на імпровізованих майданчиках;
  • вводяться інноваційні сервіси: чат-боти “Температурка” (дозволяє слідкувати за станом здоров’я) і SuSD_LMR (тут мешканці міста мають змогу повідомити про батьків чи законних представників, які неналежно виконують батьківські обов’язки з виховання дитини);
  • розвиваються додаткові сервіси в “Особистому кабінеті мешканця”;
  • управління економіки разом з бізнес-омбудсменом Львова і міським головою працюють над підписанням меморандуму з Фондом розвитку підприємництва і банками, які беруть участь у програмі 5-7-9, щоб наші підприємці мали змогу взяти участь у програмі та отримати дешеві кредити, які дозволять їм реорганізуватися у цей важкий час;
  • активізувалась робота програми “Зроблено у Львові” щоб мешканці звертали більше уваги на продукцію вироблену в нашому місті;
  • стартувала соціальна програма “Пласт діджиталізує”, у межах якої людей похилого віку вчать здійснювати платежі онлайн і у платіжних терміналах, уникаючи черг у банках та касах;
  • Прогрес-сервіс шиє гумовці, які захищають медиків у час пандемії.

І таких прикладів стає більше щодня, кожен день міські служби роблять нові кроки щоб допомогти зменшити потенційну шкоду коронавірусу. І в цьому нам допомогають підприємці волонтери, доброчинці! Це велика спільна робота! 

Для чого ми це робимо?

Програма необхідна для того, щоб кожен мешканець розумів: що саме виконавчі органи міської ради роблять,  працюючи задля допомоги місту і його громадянам у цій складній ситуації.

Медіа зараз акцентують увагу на постійних обмеженнях, пов’язаних з карантином, але ці заходи необхідні, вони зберігають життя людей. Профільні заступники щодня контактують з різними професійними середовищами, вивчають їх потреби і намагаються допомогти. Ми вже впроваджуємо додаткові ініціативи, направлені на активізацію бізнесу, культурного життя, соціальної активності мешканців, але таким чином, щоб це не загрожувало їхньому здоров’ю. І як тільки є можливіть – зменшуємо обмеження.